у вироку вона не вирішена; визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань; оплату праці захисника; долю неповнолітніх дітей засудженого, які залишилися без догляду, якщо суд не вирішив цього питання у вироку; уточнення посади чи виду діяльності, якщо суд, застосувавши покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися конкретною діяльністю, допустив у вироку неточні і неконкретні формулювання; призначення громадського (судового) вихо-вателя неповнолітньому, коли його засуджено умовно надана відстрочка виконання вироку або застосовано по-карання, не пов'язане з позбавленням волі; усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізви-ща, імені, по батькові чи інших біографічних даних за-судженого; усунення описок та арифметичних помилок, які були допущені при постановленні вироку, за умови, що вони є очевидними, а їх виправлення не торкається суті вироку і не тягне погіршення становища засудже-ного.
Питання про визначення виду виправно-трудової ко-лонії засудженим до позбавлення волі може вирішуватися судом у процесі виконання вироку у випадках: а) коли суд не визначив у вироку виду колонії, але при цьому він не має права визначити його з більш суворим режимом; б) коли вирок щодо виду виправно-трудової колонії ска-сований у касаційному порядку або в порядку нагляду в зв'язку з неправильним визначенням виду колонії судом і справа в цій частині повернута на новий розгляд.
Крім того, суди вправі і зобов'язані усунути й інші сумніви та невизначеність, які можуть виникнути після винесення вироку в зв'язку зі зміною обставин на момент його виконання. До них, зокрема, судова практика від-носить питання про: невиконання вироку в частиш кон-фіскації майна, якщо актом амністії або помилування засуджений повністю звільнений від покарання і якщо до дня видання акта амністії або помилування вирок у час-тині конфіскації не був виконаний; розмір стягнення відшкодування шкоди із солідарних боржників, що зали-шалися після звільнення у порядку помилування одного з них; звернення за поданням прокурора або судового виконавця конфіскації на додатково виявлене майно за-судженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіскації або придбане хоча б і після вине-сення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком за умови, що не за-кінчився строк давності виконання вироку; передачу осіб, які засуджені умовно чи до мір покарання, не пов'язаних позбавленням волі, або яким надана відстрочка вико-нання вироку, на перевиховання і виправлення громад-ській організації чи трудовому колективу, якщо клопо-тання про це надійшло до суду після винесення вироку. В. Питання, які вирішуються після відбуття засудженим призначеного покарання.
1. Про погашення судимості або дострокове її зняття (ст. 55 КК, ст. 414 КПК). Питання про погашення суди-мості розглядається за клопотанням осіб, які відбули покарання, а про дострокове зняття судимості — за кло-потанням громадських організацій чи трудового колек-тиву суддею районного (міського) суду за місцем прожи-вання особи, що відбула покарання в порядку, передба-ченому ст. 414 КПК.
2. Про зарахування часу роботи в колонії-поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі до за-гального трудового стажу (ч. 2 ст. 33, ч. 2 ст. 103 ВТК; ст. 414 КПК). Це питання вирішується суддею районно-го (міського) суду за місцем проживання особи, яка від-була покарання, за спільним клопотанням органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії. Ко-ли йдеться про зарахування часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу, то воно вирішується за клопотанням особи, яка відбула покарання. До клопо-тання додаються такі документи: копія вироку, довідка про відбуття покарання, характеристика про роботу і поведінку особи в період відбування нею покарання. Клопотання розглядається судом у порядку, передбачено-му ст. 414 КПК. Відповідно до ст. 411 КПК їх розгляд відбувається в судовому засіданні за участю прокурора. Як правило, в судове засідання викли-кається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, при необхідності викликаються також цивільний позивач і цивільний відповідач. Проте неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду справи.
Вирішення судом питань про звільнення від відбу-вання покарання в зв'язку з хворобою та інвалідністю, а також про застосування судом примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення обов'язково відбуваються за участю пред-ставника лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.
Питання, які виникають у процесі виконання вироку, розглядаються в судовому засіданні, як правило, суддею одноособово за поданням відповідних посадових осіб (про-курора, судового виконавця), органів, які відають вико-нанням вироку, та адміністрації місць відбування пока-рання (частіше спільного із спостережною комісією чи службою в справах неповнолітніх), за клопотанням гро-мадських організацій або трудових колективів та засуд-жених осіб. Особи та органи і громадські організації, трудові колективи, які внесли відповідні подання чи по-рушили клопотання, повідомляються про день розгляду справи, їх представники також беруть участь у судовому засіданні.
У підготовчій частині судового засідання головуючий оголошує: про відкриття судового засідання; яке питання буде розглядатися; хто з викликаних і повідомлених осіб з'явився; склад суду та прізвища прокурора і секретаря судового засідання, перекладача, якщо він бере участь; роз'яснює учасникам судового засідання їх право на від-від та вирішує заявлені відводи.
Розгляд починається доповіддю головуючого, який ви-кладає зміст подання чи клопотання, не висловлюючи при цьому своєї думки щодо його вирішення. Потім суд заслуховує пояснення осіб, що з'явилися в судове за-сідання. При цьому засуджений користується процесу-альними правами, які надаються підсудному під час судового