Позови, що виникли із договору, в якому обумовлено місце його виконання, пред'являлись по місцю виконання договору. Позови по заставах на нерухоме майно пред’являлись по місцю знаходження заставленого майна.

В інтересах захисту прав власності стаття 245 статуту допускала в якості адвокатури не тільки присяжних повірених, але й інших осіб. В цих же інтересах окружний суд розглядав цивільні справи без участі присяжних засідателів.

В статуті цивільного судочинства виражені норми про докази. Із них виключений повальний обшук, применшена роль показань свідків. Головну ж силу отримали письмові докази. Жоден з письмових актів, що_були представлені в суд не міг бути ним залишений без розгляду (стаття 456). Розписка, написана нас самому акті, приймалась як доказ проти особи, що зробила розписку (стаття 473). Щербіна П.Ф. «Судова реформа 1864р. на Правобережній України» Л., 1974р.-с.102-104.

Висновки

Судова реформа, була найбільш радикальною, новаторською і технічно досконалою з усіх реформ другої половини XIX століття. По історичному значення її можна зрівняти хіба що з скасуванням кріпосного права. Хоча цивільне і кримінальне право не реформувались, нова інституційна і процесуальна структура системи судочинства являла собою розрив з попередньою правовою традицією. Судові статути, обнародувані 20 листопада 1864 року і нове процесуальне цивільне і кримінальне законодавство ввели систему незалежних судів, де засідали професійнокраще підготовлені судді.

Публічність і гласність судових засідань, принцип змагальності сторін, введенні суду присяжних і адвокатури - все це створило важливі гарантії демократии них судових процесів. Була також проведена реорганізація прокуратури.

Ефективність судової реформи значно зменшувалась тим, що вона зберегла інститут станових судів для інородців, комерційні суди, а також суди військові та духовні. Реформа містила багаторазові застереження та обмеження. Незважаючи на це, царизм проводив судову реформу дуже довільно, особливо в Україні.

Особливістю приведення в життя судової реформи і контрреформи на Правобережній Україні було те, що вони як би переплітались між собою, в той час як в Росії царизм спочатку провів судову реформу, а потім здійснив контрреформу. Це добре видно на прикладі інституту мирових суддів.

В більшості губерній Європейської Росії, включаючи Лівобережну Україну, мировий суд був введений одночасно з загальними судами та мирові судді у відповідності з судовими статутами обирались і не були незмінні.

На Правобережній Україні судові статути вводились в два етапи – спочатку мировий суд а потім загальні суди. При чому мирові судді не обирались, а призначались урядом і на них розповсюджувався принцип незмінінності суддів. В результаті цього контрреформа мирового суду на Правобережній Україні була здійснена з самого початку його введення, а в Росії і на Лівобережній Україні вона була проведена лише в кінці 80-х років. Характерним є те, що за законом 1889 року про земських начальників мировий суд в Росії був ліквідований, на відміну від Правобережної України, де він продовжував функціонувати.

Список використаної літератури

1. «Хрестоматія з історії держави і права України» за редакцією Гончаренка В.Д. Том 1. Навчальний ІІосібник./К., «ІнЮрс», І997р.-464с.

2. Джаншиев Г.А. «Основы судебной реформы». Посібник./М., «Норма», 1996р.

3. Кульчицький В.С.,Настюк М.І.,.Тищик Б.Й. «Історія держави і права У країни». Навчальний посібник / Л.,"Світ", 1996р.-296с.

4. Музиченко П.П. «Історія держави і права України» Навчальний посібник / К., «Знання», 1999р.-662с.

5. Музиченько П.П. «Історія держави і права України». Навчальний посібник / К., «Знання»,2001р.-429с.

6. «Історія держави і права України». За редакцією Рогожина А.Й. Підручник /К. «ІнЮрс», 1997р.-368с.

7. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. «Адвокатура України» Навчальний посібник / К., «Інюрс»,1997р.-224с.

8. «Історія держави і права України», за редакцією Тація В.Я.,Рогожина А.Й. Академічний курс у 2-ох томах. Том 1. Підручник / К.,"Інюрс", 2000р.-648с.

9. Терлюк І.Я. «Історія держави і права України». Практикум. Навчальний посібник / К., «Атака», 1999р.-192с.

10.Гурченко Ф.Г., Мороко В.М., «Історія України. Кінець XVIII- початок XX століття». Підручник / К.: «Ґенеза», 2001р.-424с.

11. «Історія українського права» за редакцією Шевченка О.О. Навчальний посібник / К.: «Олан»,2001р.-214с.

12.Щербіна П.Ф. «Судова реформа 1864 року на Правобережній Україні». Посібник / Л., «Вища школа», 1974р.-190с.