Специфіка міжнародних злочинів займає всю ланку взаємовідносин «особа – суспільство – держава – міжнародна спільнота» і потребує підключення до боротьби з ними загальних зусиль не тільки державних, міждержавних органів, організацій, але і суспільства.

Прийняття різних конвенцій і міжнародних документів характеризується окремими видами міжнародних злочинів. Відповідно, органи ООН і міжнародні організації спеціалізуються на тому чи іншому виді злочину і здійснюють контроль і боротьбу з ними. Зокрема, важливим елементом системи міжнародного контролю за наркотиками є міжнародні угоди, а також міжнародні організації. Серед них у першу чергу варто згадати Комісію економічної і соціальної ради ООН з наркотиків, Міжнародний комітет з контролю за наркотиками і Програму ООН з міжнародного контролю за наркотиками (ЮНДКП) [17, с. 143].

Комісія з наркотичних засобів – одна з шести функціональних комісій ЕКОСОС. Це головний орган у системі ООН, відповідальний за розроблення і реалізацію політики з усіх питань, пов’язаних з контролем за зловживанням наркотиками.

Комісія аналізує функціонування системи контролю, вивчає необхідність внесення до неї змін. У її функції входить підготовка нових міжнародних угод.

Міжнародний комітет з контролю за наркотиками також діє під егідою ЕКОСОС як інформаційний, контролюючий і консультативний орган. Він є спадкоємцем низки органів з контролю за наркотиками, перший з яких заснований відповідно до міжнародного договору понад 70 років тому. Комітет прагне обмежити культивування, виробництво, виготовлення і використання наркотичних засобів достатньою кількістю, необхідною для медичних і наукових цілей. При виконанні своїх обов’язків Комітет співробітничає з урядами і підтримує з ними постійний діалог з метою сприяння досягненню цілей договорів [18, с. 40].

Європейський комітет по боротьбі з наркотиками створений з метою координації зусиль держав-учасниць Європейського співтовариства у галзуі боротьби з незаконним обігом наркотиків. Збирається 6 разів на рік і розробляє загальноєвропейський план, на основі якого координуються зусилля держав-учасниць.

Отже, з впевненістю можна говорити про систему відповідних органів і організацій, які в межах своєї компетенції, вирішують питання боротьби з наркотиками.

ВИСНОВОК

У даній кваліфікаційні роботі даються ознаки та характеристика феномену «організована транснаціональна злочинність», визначаються міжнародні та національні підходи до класифікації окремих суттєвих ознак транснаціональних злочинних груп, подаються конкретні пропозиції щодо організації законодавчого та практичного забезпечення боротьби з ними. Аналізується світовий досвід з цих проблем.

В роботі обґрунтовано і визначено ряд положень та висновків, які мають значення для науки та практики, а саме:–

розроблено теоретичне визначення поняття організованої транснаціональної злочинності як нового явища, що виникло в результаті розвитку міжнародних економічних та соціальних відносин, а також бурхливих інтеграційних процесів, що відбуваються у світі внаслідок значних демократичних перетворень в країнах Східної Європи, а також країн Африки, Азії та Латинської Америки;

дослідженню були піддані соціально-економічні умови і об’єктивні причини, які зумовили не тільки появу організованої транснаціональної злочинності, але й сприяли її інтенсивному поширенню;

зроблено узагальнений огляд окремих видів протиправної діяльності організованих злочинних угрупувань;

розроблено низку практичних рекомендацій для міжнародних органів та організацій щодо здійснення боротьби з такими видами злочинної діяльності, як незаконна торгівля наркотиками, незаконна міграція та торгівля жінками, викрадення та контрабанда транспортних засобів, торгівля органами людського тіла та донорство крові і іншими злочинами.

Процес соціально політичних і економічних перетворень суспільства в умовах послаблення державного та суспільного контролю, корумпованості держ. Апарату спричинило зростання організованої злочинності, особливо транснаціональної. Це зумовлено комплексом причин, а саме: послабленням державної влади, неспрацьовуванням нових економічних механізмів, дефіцитом товарів та їхньою високою вартістю, зростанням безробіття та ін. В результаті чого виникає такий соціальний процес, який полягає в тому, що люди будь – яким способом хочуть одержати матеріальні блага а тому стають на шлях злочинності.

Злочинні організації контролюють багато важливих ланок господарського та фінансового механізмів, галузі та об’єкти народного господарства. Величезні гроші та матеріальні цінності, що сконцентровані у каналах тіньової економіки – здобуті не законним шляхом злочинними організаціями.

Таким чином, транснаціональні злочинні організації – це фактор дестабілізації суспільних відносин, пов’язаних з економічним процесом обігу злочинного капіталу в тіньовій сфері, призводить до зростання тіньової економіки, а тим самим завдає невиправної шкоди суспільству та державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.12.1992р.

Бова А. «Світом править … тінь»?! Особливості організованої злочинності за умов глобалізації» // Віче. – 2002. - №11. – с. 56-58

Батиргаєва В. Головкін Б. «Громадська думка щодо торгівлі людьми: кримінологічний погляд на проблему» // Право України. – 2003. - №7. с.34-39

Валерко В. «Міжнародний наркобізнес – злочинна діяльність проти людства» // Закон і бізнес. – 2002. - №37 с.30

Єфремов С. «Поняття організованої злочинності» // Право України. – 2002. - №9 с. 89-91

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000р. Протокол // під ред.. С. Єжова. – К., 2003. – с. 55

Ігнатьєв П. «В тенетах нелегального бізнесу» // Політика і час.