Огляд злочинних організацій, який було дано вище, не є вичерпним. В ньому не розглядається діяльність турецьких організацій наркобізнесу, які здійснюють поставку героїну в Західну Європу із Південно-Західної Азії по балканському маршруту. Також не розглядаються ямайські організації “Поссес”, американська мафія, домініканські злочинні організації і багато інших злочинних угрупувань. Про те він показує характерні риси, які аналізують транснаціональні злочинні організації, а саме те, що вони можуть дуже легко пристосовуватись до нових умов, використовувати слабкість окремих держав чи регіонів. Таким чином, вони являють собою реальну загрозу для правопорядку [16, с. 37].

На основі аналізу злочинних організацій і їх діяльності, експерти ООН виділяють характерні ознаки і тенденції розвитку транснаціональних злочинних організацій, для того, щоб визначити ключові особливості цих груп, які допоможуть боротьбі з ними правоохоронним органам.

Даний аналіз також є орієнтиром для розробки ефективних засобів профілактики і боротьби із злочинністю, а також повинен підкреслити важливість питання міжнародного співробітництва держав в сфері правоохоронної діяльності і кримінального правосуддя.

РОЗДІЛ 2 Основні напрями злочинної діяльності організованих транснаціональних організацій

Еволюція організованої злочинності відбувається паралельно з глобальною економічною трансформацією. Але ці процеси не йдуть незалежно один від одного: мафія у повному обсязі користується плодами глобалізації та модерної ринкової економіки. На превеликий жаль – собі на користь.

Організовані форми злочинності постійно супроводжують розвиток держав і є рисою їх соціально-економічного та політичного життя. Історія знає приклади, коли різниця між владою, бізнесом і мафією була майже не помітною. Найбільша активність транснаціональних злочинних організацій – японської якудзи, американської та італійської мафії, латиноамериканських наркокартелей, азійських тріад, східноєвропейських груп спостерігається саме у ринкових суспільствах [2, с. 56].

Глобалізація організованої злочинності призводить до поширення тіньової економіки, зниження інвестиційної та кредитно-фінансової активності у країнах, що перебувають у перехідному стані. Це їм вдається, оскільки бюджет транснаціональних злочинних організацій можна порівняти з бюджетами деяких країн. Наприклад, якщо на початку 1990-х років доходи від основних промислів організованої злочинності оцінювалися у суму близько 500млрд. доларів, то на початку 2000 року лише обсяг наркоторгівлі становив понад 400 млрд. (8% обсягу світової торгівлі). За даними ООН, у світі близько 185 млн. осіб є споживачами наркотиків – 3,0 відсотка загальної кількості людства або 4,7 – кількості людей, старших 15 років.

Транснаціональні злочинні організації здійснюють різноманітну незаконну діяльність, зокрема не можливо скласти об’ємний перелік всіх видів їх діяльності, проте деякі із них мають особливе значення і заслуговують особливої уваги. Види промислів транснаціональних злочинних організацій найбільш детально висвітлені в доповідях Генерального Секретаря ООН і в справочному документі для Всесвітньої конференції в Неаполі 1994 року, а також в аналітичних матеріалах вчених різних країн.

2.1. Злочинний наркобізнес

Злочинну діяльність, яка полягає у розповсюдженні наркотиків і є великим джерелом доходів для багатьох злочинних організацій, найкраще можна зрозуміти, якщо розглядати її як індустрію, з окремими стадіями виготовлення і розповсюдження наркотиків.

Виникнення індустрії наркобізнесу в значній мірі сприяло розвитку транснаціональних злочинних організацій, а також виникненню діяльності по відмиванню грошей, яка здійснюється дуже активно. З’являється більше ознак, які посилюють зв’язок наркобізнесу з іншими видами незаконної торгівлі, особливо торгівлею зброї. Крім того, доходи одержані від наркобізнесу стали головним засобом підкупу чиновників в державному апараті з метою забезпечити сприятливі умови для транснаціональних злочинних організацій.

Найбільшими виробниками кокаїну з світі є країни так званої «андської групи», куди входять Перу (100-300 тис. га плантацій коки; 300-1000 тонн наркотиків), Болівія (70 тис. га і 200-300 тонн), Колумбія (25-60 тис.га і 40-160 тонн). Зростає виготовлення кокаїну в Бразилії. Значна частина перуанської і болівійської сировини переробляється в Колумбії, і кокаїн поступає на ринки саме із цієї країни. За даними Інтерполу, 62,8% кокаїну, конфіскованого в Європі за останні роки було колумбійського виготовлення. Контролюють виготовлення кокаїну в Колумбії, і його експорт, в основному два наркокартелі: Медельїнський і Калі. Експерти оцінюють обсяг діяльності лабораторій колумбійського наркобізнесу по виготовленню наркотиків в 350 тон в рік. Андські держави щорічно отримують за рахунок торгівлі наркотиками 2 млрд. доларів. В наркобізнесі беруть участь 1,8 млн. чоловік, 300 тис. га земель зайняті під плантаціями коки [16, c. 40].

У зв’язку із посиленням боротьби американських правоохоронних органів з контрабандою наркотиків і заходами уряду Колумбії по зменшенню посівів наркотичної сировини і виготовленню наркотиків, колумбійські наркокартелі перенесли частину своїх операцій у Венесуелу, Перу, Болівію, Бразилію і Еквадор.

Основними районами вирощуваня опійного маку є країни «золотого трикутника» (Південно-Східна Азія) і «золотого півмісяця (Південно-Західна Азія). Приблизно 90% світового виробництва опіуму здійснюється державами, де можливість впливу американських органів по боротьбі з наркотиками є обмеженою (Бірма, Лаос, Іран, Афганістан, Ліван). В країнах «золотого півмісяця» (Пакистан, Іран і Афганістан) виготовляється приблизно 60-70% героїну, який продається на Заході. За даними англійських спеціалістів, в 1989 році там було виготовлено героїну на 2,5 млрд.фунтів стерлінгів – сума, яка перевищує законний експорт Пакистану [4, с.30].

Спеціалісти ООН вважають, що Афганістан за останні роки став одним із основних виробників опійного маку. Основними виробниками наркотиків, які виробляються з канабісу є Близький і Середній Схід і Південна Азія (Ліван, Пакистан, Афганістан, Індія, Непал); Південно-Східна Азія (Таїланд, Лаос, Філіппіни); Північна