Отож є над чим задуматись – всім і кожному. А перейнявшись цією болючою проблемою, треба діяти і ще раз діяти задля її розв’язання.

Викрадення автомобілів відбувається шляхом угону або захоплення. Угон – це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобами; б) здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи яка вправі управляти транспортним засобом; в) полягає у керуванні транспортними засобом, здійсненні функцій водія

Захоплення транспортного засобу – це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкоджання руху і т.д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч встановленому порядку. Він може помагати у заволодінні транспортним засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При цьому особи які повинні і мають право здійснювати управління цим засобом, не допускаються до нього або виганяються, або усторонюються від керування чи керують ним під примусом.

Щодо статистики викрадення автомобілів, то на території Україні в одному населеному районі було викрадено за 2003 – 2004 рр. 36 автомобілів, а за 6 місяців 2005р. 11 автомобілів. Найбільш частіше викрадаються і переправляються через кордон автомобілі іноземного виробництва таких марок як “Mercedes”, “BMW”, “VolksWagen”, “Audi” та інші. Якщо така кількість автомобілів викрадається тільки в одному районі держави, то тоді яке буде число вкрадених автомобілів на всій території будь якої держави? Це число буде достатньо великим, і є свідченням того, що злочинні організації отримують величезні доходи від викрадення і контрабанди автомобілів, і будуть цим займатися на далі.

2.3. Викрадення та контрабанда автомобілів

Однією з вагомих проблем є викрадення і контрабанда автомобілів. Тут склалися умови, які протилежні тим, які існують в сфері торгівлі наркотиками. Ця проблема є особливою гострою на території Гонконгу, де викрадаються автомобілі дорогих марок і швидко переправляються в Китай на катерах. Також ця проблема існує в Європі, де в період з 1989 до 1993р. число крадіжок автомобілів збільшилось в три рази. Доля вкрадених автомобілів, які знаходяться в постійному розшуку, в даний час перевищує 40% і дане число має тенденцію до збільшення.

З початком політичних перетворень Східна Європа стала основним районом, куди переправлялися вкрадені автомобілі, зокрема, Польща являється центральним пунктом для їх незаконного перегону. З Польщі автомобілі направлялися в республіки Балтії або на Україну, в Російську Федерацію, в район Кавказу або Казахстану. Головну роль в цій сфері діяльності транснаціональної злочинності відігравали болгарські і російські злочинні угрупування. Така проблема існує також в Сполучених Штатах Америки, де низький показник арешту, кримінального переслідування осіб, які викрадають автомобілі, перетворює цей вид злочинності в прибуткову справу, яка приносить великі доходи при незначному ризику. Про це говорять результати досліджень, які проводились в різних країнах. Наприклад, в одній із країн Карибського басейну дослідження, проведене представниками різних правоохоронних органів, показало, що приблизно один із п’яти автомобілів, які знаходяться в порту при здійсненні митного контролю є вкраденим і переправленим із Сполучених Штатів Америки [16, с. 46].

Викрадення автомобілів є менш серйозною, ніж інші види діяльності організованих злочинних угрупування, але тим не менше, вона є додатковим джерелом доходів для транснаціональних злочинних організацій.

2.4. Торгівля людьми і органами людського тіла та донорство крові

На сьогоднішній день ні одна країна на може в повній мірі задовольнити потребу в людських органах для трансплантації, а число людей, які чекають операції росте скоріше, ніж їх пропозиція. Наприклад, в Ірландії лише 85% хворим робиться операція по трансплантації протягом року, в той час як в Сполучених Штатах Америки число таких людей складає 25%, а в Японії – менше 10%. Як показує статистика, в США станом на липень 1995р 24000 людей чекали операції для трансплантації органів. В Австралії число людей, які чекають трансплантацію нирок, складає 2000, зокрема кожний рік здійснюється приблизно 400 таких операцій.

Таке становище не могло не бути використано злочинними організаціями, оскільки при дефіциті органів потрібних для трансплантації злочинна діяльність в цій сфері може принести великі прибутки. Як заявив директор Австралійського інституту кримінології, «не дивно, що виник «чорний ринок», на якому людські органи продаються за високою ціною». Велике число бідних і бездомних людей, в тому числі і дітей, особливо у малорозвинених країнах, являються головними поставщиками органів, необхідних для трансплантації. За допомогою технічного прогресу, який дозволив продовжити строк збереження органів після їх вилучення і перевезення на великі відстані, ”чорний ринок” цих товарів, безумовно, досягає ще більшого значення [16, с. 48].

Однією із причин виникнення занепокоєння за долю викрадених людей пояснюється підозрою, що їх вбивають з метою використання органів. Хоча даних про те, що викрадення людей здійснюється саме із цією метою, дуже мало. Безперечним є тільки те, що