Курсова робота на тему:

„Державна зрада”

ПЛАН

Вступ.

I. Поняття та правовий аналіз державної зради.

II. Об’єкт злочину.

III. Об’єктивна сторона злочину. Форми її прояву.

III.1 Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану а бо в період збройного конфлікту.

III.2 Шпигунство.

III.3 Подання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

IV. Суб’єкт злочину.

V. Суб’єктивна сторона злочину.

VI. Застосування покарання.

VII. Звільнення від покарання.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Державна зрада є одним із злочинів, який посягає на територіальну цілісність та недоторканість держави. Справжній патріот своєї держави ніколи б не зважився на вчинення цього злочину. Можливість вчинення такого роду злочину наступає з утворенням держави, тому цей вид злочину має довгу історію. Історично склалося, що кожна держава старається тримати в собі таємниці, які не бажано знати іншим державам, і розкриття яких може знищити або принизити державу.

На сучасному етапі життя кожна держава виділяє державну зраду, як один із основних злочинів.

В Україні цей злочин регулюється Кримінальним Кодексом України, а саме ст.111. Цей злочин входить в групу злочинів проти основ соціальної безпеки України.

Злочин проти основ національної безпкки України є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціальних цінностей неможливе нормальне функціонування держави та відповідних її інститутів.

Родовим об’єктом злочинів, передбачених у цій роботі, є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, сувернітету, територіальної недоторканості, обороноздатності. Іншими словами, родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.[6;ст.1]

З об’єктивної сторони злочини проти основ національної безпеки України здійснюються шляхом активної поведінки-дії. При цьому вони вважаються закінченими з моменту здійснення самого діяння, незалежно від настання фактичної шкоди основам національної безпеки України.

Висока небезпечність цих злочинів виражається в їх суб’єктивних ознаках: всі вони здійснюються умисно і, як правило, з прямим умислом, за якого особа бажає заподіяти шкоду основам національної безпеки України.

Отже, можна визначити, що злочин проти основ національної безпеки України-це передбачені кримінальним законом умисні суспільно небезпечні дії, що посягають на конституційний лад, сувернітет і соціальну недоторканість України.

I.Поняття та правовий аналіз державної зради

Згідно із законодавством України і Кримінальним Кодексом : Державна зрада - полягає у вчиненні умисних дій громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці Україн : перехід на бік ворога в умовах воєнного стану чи збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допоиоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Державна зрада відноситься до тяжких злочинів. У кожного із авторів історичної чи юридичної літератури є своє трактування поняття державна зрада, тобто що :

Зрада – це завжди перехід на бік ворога,боротьба проти своїх, ніж у спину своїм, тому зрадник – людина проклята.

Зрада – це удар свого, який знає куди бити і від кого удару не сподіваються.

Зрада несе навіть в одиничному випадку тяжкі наслідки – як матеріальні так і моральні.

Зрада – це допомога ворогові.

Склад такого злочину як державна зрада утворює кожна зрадницька дія:

а. Перехід на бік ворога.

б. Шпигунство.

в.Подання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

Для підстави кримінальної відповідальності досить того що кожна з цих дій може вчинятися окремо.

Зрада державі як склад злочину – формальний : настання фактичної шкоди державній безпеці лежить за межами складу злочину і не є його обов’язковою ознакою, але повинна враховуватися при призначенні покарання. [7;с.28]

II. Об’єкт злочину.

Перш нiж розкривати поняття об’єкта Державної зради, необхiдно розкри ти змiст взагавлi об’єкта посягання. В системi основних еле---ментiв складу злочину, об’єкт посягання займає важливе мiсце, вiн в значнiй мiрi допомагає розкрити змiст i суспiльну небезпечнiсть злочину.

Об’єктом злочину прийнято вважати те, на що посягає злочин. В науковому розумiннi об’єктом злочину е суспiльнi вiдносини, на якi посягає злочин, яким вiн спиричинює шкоду, наносить збитки i якi захищаються нормами кримiнальноого закону.

В науцi кримiнальноого права розроблена класифiкацiя об’єктiв злочинiв: Загальний, родовий i безпосереднiй. Така класифiкацiя має не тiльки пiзнавальне, але й кодифiкацiйне i правозастосовче значення.

Загальним об’єктом злочину виступають всi суспiльнi вiдносини, охоронюванi нормами кримiнального закону. Цей об’єкт є сталим, але до тих пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).

Об’єктом злочину передбаченого статтею 111 Кримінального Кодексу є національна безпека України переважно у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технологічній і воєнній сферах.

Відповідно до Концепції (основ державної політики, національна безпека України, у тому числі державна) ,безпека України передбачає відсутність загрози у сферах:політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технічній, інформаційній, і полягає зокрема у безпеці конституційного ладу і державного суверенітету України, невтручанні у внутрішні справи України з боку інших держав, відсутності сеператиських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні, непорушенні принципу розподілу влади, злагодженості механізмів забезпечення законності і правопорядку, у відсутності проблеми ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн, невідпливі за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів; у відсутності посягань на державний суверенітет України та її територіальну цілісність.Відповідно до законодавства України національна безпека України означає рівень захищеності життєво важливих інтересів