Курсова робота

на тему:

“Захист прав споживачів за договором купівлі-продажу”

План

Вступ | 3

Розділ І Поняття та зміст договору купівлі-продажу | 6

Форма договору купівля-продажу | 11

Ціна і якість товару за договором купівлі-продажу | 13

Розділ ІІ. Права споживачів за договором купівлі-продажу | 18

2.1. Державний захист прав споживачів | 21

2.2. Право споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. | 27

2.3. Способи і порядок відновлення порушених прав споживачів, які придбали товар неналежної якості. | 35

2.4 Способи і порядок відновлення порушених прав споживачів, які придбали товар неналежної якості. | 39

Висновки | 44

Список використаної літератури | 46

Вступ

Серед основних проблем національного відродження та сучасного соціального розвитку України проблема забезпечення споживання населенням якісних життєвих благ є однією з найголовніших і найгостріших. Їх практичне розв’язання багато в чому визначає внутрішню і зовнішню незалежність країни, сприяє зростанню рівня добробуту її громадян та зміцненню національної безпеки.

Об’єктом дослідження даної роботи є відносини які виникають у сфері захисту прав споживачів за договором купівлі-продажу, за яких кожен громадянин реалізує своє право на споживання якісної, нешкідливої для життя та здоров’я продукції. На сьогодні договір купівлі-продажу ми спостерігаємо кожен день, у різних сферах нашого життя, соціальних, економічних, побутових, розважальних. За допомогою цього договору споживач задовольняє всі свої потреби.

Предметом виступають поняття прав споживачів, права і обов’язки сторін договору купівлі-продажу, що виникають при його укладанні, метою забезпечення належної реалізації прав споживачів, способи їх захисту.

Нашою метою є дати визначення договору купівлі-продажу, та поняття захисту прав споживачів за договором купівлі-продажу, розкрити зміст та юридичну природу даного явища, визначити його значення в житті суспільства. Ми маємо на меті відобразити практичне застосування договору і забезпечення споживчого захисту споживачів.

Нашим завданням є якнайглибше дослідити чому таке велике значення надається визначенню якості товару (робіт, послуг) коли йдеться про захист прав споживачів, яке значення має таки захист і як він здійснюється, на кого покладені функції державного захисту прав споживачів в Україні.

Досвід найбільш розвинених країн світу свідчить про те, що цивілізовані відносини між виробником і споживачем повинні ґрунтуватися на досконалих правових засадах. На сьогоднішній день в Україні у зв’язку з розвитком ринкових відносин це питання набуває все більшого значення, про що свідчить розробка нових способів оперативного захисту прав споживачів в чому і полягає актуальність даної теми.

Таким чином захист прав споживачів за договором купівлі-продажу відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку нашої держави.

Розділ І Поняття та зміст договору купівлі-продажу

Одним з найбільш розповсюджених договорів, що укладаються як громадянами, так і юридичними особами, є договір щодо відчуження майна – договір купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу – це угода за якою одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу встановлюється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами. Так, порядок продажу майна у процесі приватизації державного і комунального майна регулюється законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Особливості проведення аукціонів продажу застосованого майна регулюються Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) реалізації застосованого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997р. №1448.

УК України виділяє такі види договорів купівлі-продажу: звичайний договір купівлі-продажу, договір купівлі-продажу у роздрібній торгівлі, поставку, контрактацію сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (суб’єктами) договору є продавець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.

Відповідно до ст..656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути товар який є у продавці на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права та право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. [2; с.82]

Предметом договору купівлі-продажу може бути окремо визначена індивідуальна річ (квартира, будинок, землі, меблі тощо), а також певна сукупність прав і обов’язків (частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, підприємство, цілісний неціновий комплекс державних підприємств, знак для товарі і послуг тощо). Тобто предметами договору купівлі-продажу можуть бути ті об’єкти права власності, що відповідно до ЗУ “Про власністю” можуть належати юридичним або фізичним особам на праві власності.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах, договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальна положення про купівлі-продаж, якщо інші не встановлено законом про ці види договорів або не випливає з їхньої суті.

Так відповідно до ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів, що випливають з таких зобов’язань:

платежів в іноземні валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати про дуже її, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (справжніми полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

платежів в іноземні валюті за межі України у вигляд відсотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземні валюті, раніше інвестиційної діяльності.

Відповідно до ст..6 ЗУ “Про правовий режим майна з Збройних силах України” відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони