Важливим при визначенні предмета договору є не лише вид майна, а й інші характеристики, асортимент, якість тощо.

Перш за все у договорі купівлі-продажу визначаючи кількість товару, відповідно до ст.. 660 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або у грошовому вираженні, а умова щодо кількості товару може бути погоджена в становленням у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Кількість товару може визначатися у кілограмах, метрах та інших мірах виміру. Умова визначення кількості товару у договорі купівлі-продажу є суттєвою.

ЦК України надає можливість встановлювати у договорі не кількість товару, а порядок його визначення.

Стаття 670 ЦК України передбачає відповідальність продавця у випадку неналежного виконання ним умов договору щодо кількості товару:

при передачі покупцеві меншої кількості товарів, ніж це передбачене договором;

при передачі покупцеві більшої кількості товару ніж це передбачено договором. [2; ст.85]

у разі, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару і оплатити його, а якщо він оплачений – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Тобто ЦК України не надає покупцю можливості і розірвати договір купівлі-продажу або відмовитися від нього.

Як що передано товар більшої кількості, то у такому разі покупець зобов’язаний повідомити про це продавця, якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Прийняття товару покупцем є не його обов’язком, а правом.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов’язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідного до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може визначатися визначенням його асортименту. Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в асортименті погодженому сторонами. [15; ст. 14]

У статті подано лише примірний перелік характеристик, за допомогою яких можна визначати асортимент товарів. Погодження асортиментів товарів може бути проведено як у самому тексті купівлі-продажу, так і специфікаціях чи інших документах, що є невід’ємними частинами договору купівлі-продажу.

У разі, коли договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений, або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов’язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцем на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

ЦК України передбачає правові наслідки порушень умови договору щодо асортименту товару. Стаття 672 ЦК України передбачає різні випадки порушення продавцем умов договору про асортимент і визначає правові наслідки для кожного з можливих порушень.

При передачі продавцем товару не в тому асортименті, що був обумовлений договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплатити, а якщо товар уже оплачений – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При передачі покупцеві частини товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частини товару з порушенням асортименту покупець має право на свій вибір:

прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

відмовитися від усього товару;

вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

прийняти весь товар.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов’язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладання договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару. [15; 13]

Форма договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу, які будь-яка інша цивільно-правова угода, укладається відповідно до загальних вимог ЦК України, тобто у усній чи письмовій формі.

Стаття 657 ЦК України встановлює обов’язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Крім того, такі угоди підлягають обов’язкові державні реєстрації.

З прийняттям Верховною Радою України “Концепції розвитку житлово-комунального господарства в України” та Кабінетом Міністрів України постанови “Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні” від 27 лютого 1995 року №150 була впроваджена державна система реєстрації, обліку та оцінки вартості житлових будинків, квартир, споруд тощо.

На сьогодні діє Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністрів юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/52.

Державну реєстрації таких об’єктів здійснюють державні комунальні підприємства – бюро технічної інвентаризації (БТІ) місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Положенням затверджений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація будинків (квартир), що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Зазначене Положення діє на території України і є обов’язковим для виконання всіма міністерствами, відомствами місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємством, установами, організаціями. [15; 12]

Нотаріальне посвідчення договір про відчуження будівель (квартир)