а тому в майбутньому вони мають бути усунуті.
Виникнення у громадян права власності за договора-ми та іншими правочинами. За цією похідною правовою підставою формується переважна частина власності грома-дян. Нове законодавство надало громадянам нарівні з юри-дичними особами майже однакові, за незначними винятками, можливості в одержанні майна у приватну власність на основі угод. Головною умовою виникнення у громадян права при-ватної власності на основі угод є додержання ними та їх контрагентами загальних і спеціальних правил щодо здійс-нення правочинів, оскільки за угодами, визнаними недійсни-ми, право власності на одержане за ними майно не виникає.
Виникнення у громадян права приватної власності внаслідок успадкування майна. Умови переходу майна у власність за даною юридичною підставою визначаються нор-мами інституту спадкового права. Ними, зокрема, передбача-ється, що спадкування здійснюється за заповітом і за законом особами (як фізичними, а в певних випадках і юридичними), визнаними спадкоємцями. Право на успадкування майна ви-никає лише у разі смерті громадянина-спадкодавця за умови прийняття спадщини спадкоємцем. Майно юридичних осіб, діяльність яких припинена внаслідок реорганізації або ліквідації, переходить до інших осіб І або держави за правилами, встановленими їх статутами та чинним законодавством, тобто не в порядку спадкового правонаступництва.
Виникнення у громадян права приватної власності внаслідок приватизації об'єктів державної власності. Умови одержання громадянами державного майна у власність за даною юридичною підставою визначаються Державною програмою приватизації майна державних підприємств, зако-нами України "Про приватизацію майна державних підпри-ємств", "Про приватизацію невеликих державних підпри-ємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного житлового фонду", Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" та іншими законо-давчими актами.
Приватизаційним законодавством передбачено приватизу-вати певну частину державної власності за відповідними при-ватизаційними паперами, які є особливим видом державних цінних паперів, що засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фон-ду (ст. 1 Закону України "Про приватизаційні папери").
Право на одержання у власність таких паперів мають лише громадяни України, які проживають на її території, прожива-ють або тимчасово перебувають за її межами у службових справах у період, що визначається Державною програмою приватизації. Отже, набути у власність державне майно за приватизаційними паперами може обмежене коло осіб. Тако-го права не мають юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства. Вони можуть брати участь у прива-тизації на сплатних засадах у порядку, визначеному привати-заційним законодавством. На таких самих засадах мають право брати участь громадяни України, які бажають придбати об'єкти приватизації державного майна.
Одержані громадянином приватизаційні папери стають його власністю, а тому успадковуються як і будь-яке інше майно у разі смерті їх власника. За чинним законодавством у разі смерті громадянина, який не одержав приватизаційні па-пери за будь-яких причин, право одержання належних до ви-дачі померлому паперів не успадковується. Такий підхід до вирішення даної проблеми призвів до того, що у зв'язку з уповільненим процесом приватизації сотні тисяч громадян через об'єктивні причини так і не змогли реалізувати своє право на одержання приватизаційних паперів, а відтак не змогли передати це право своїм спадкоємцям. Нині процес видачі приватизаційних паперів припинено.
Громадянам України з 1 вересня 1992 р. було надано право відкривати приватизаційні депозитні рахунки в установах Ощадного банку на підставі платіжного приватизаційного до-ручення на кожний вид приватизаційних паперів (майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони) за номінальною вартістю. У Державній програмі приватизації номінальна вар-тість майна, яке безоплатно має передаватися громадянам, встановлювалася в розмірі 3О тис. крб., який згодом індексу-вався з урахуванням інфляційних процесів.
Указом Президента України "Про заходи по введенню в готівковий обіг іменних приватизаційних майнових сертифі-катів" було істотно спрощено порядок використання грома-дянами України приватизаційних майнових сертифікатів. Відповідно з 2 січня 1995 р. почалася видача громадянам го-тівкових приватизаційних майнових сертифікатів у п'яти об-ластях (Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Хмель-ницька, Київська) та у м. Києві, де відбулися перші сертифі-катні аукціони, аз 1 лютого 1995 р. - в усіх регіонах України. Приватизаційні майнові сертифікати видаються лише тим громадянам, які раніше не використали повністю або частко-во приватизаційні депозитні рахунки. Термін їх видачі і використання не раз продовжувався.
Одержавши сертифікат, громадянин має право використа-ти його для придбання акцій відкритого акціонерного това-риства на сертифікатному аукціоні, для придбання цінних па-перів інвестиційного фонду чи компанії, доручити довірчому товариству вкласти його в акції підприємства, що привати-зується.
Указом Президента України "Про компенсацію громадя-нам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та Укрдержстраху" від 24 листопа-да 1994 р. було передбачено видачу компенсаційних сертифіка-тів громадянам, у яких залишилися вклади в Ощадному бан-ку України або які уклали договори довгострокового страху-вання з Укрдержстрахом за станом на 2 січня 1992 р., чи їх спадкоємцям на відповідну суму компенсації, розрахованої за прийнятою методикою. Компенсаційні сертифікати вільно обертаються і використовуються лише для придбання акціо-нерних товариств, які створюються у процесі приватизації.
Відповідно до Закону України "Про приватизацію держав-ного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян Украї-ни. Здійснюється вона шляхом безоплатної передачі громадя-нам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам, що мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. Усі