За проектом ЦК (ст.248) спеціальна позовна давність триваліс-тю в один рік буде передбачена для вимог: а) у зв'язку з недо-ліками проданого товару; б) про скасування договору даруван-ня; в) щодо неналежної якості робіт, виконаних за договором підряду; г) що випливають із перевезення вантажу і деяких інших. На вимоги про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, якщо він був вчи-нений під впливом насильства, погрози чи обману, позовна давність триватиме протягом п'яти років. У цьому разі перебіг позовної давності починатиметься від дня припинення насиль-ства, погрози чи обману, під впливом яких був учинений правочин, або ж від дня, коли позивач довідався чи повинен був дові-датися про ці обставини. Позовну давність тривалістю в десять років передбачається встановити для вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що обчислюється від дня, коли почалося його виконання.

За чинним ЦК встановлені законом строки позовної давності та порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін (ст.73), а суд, арбітражний або третейський суд повинен при розгляді спору застосувати позовну давність незалежно від заяви сторін (ст.75). Ці категоричні правила слід було б переглянути і встановити (як це має місце у зарубіжному законодавстві), що за угодою сторін не допускається лише скорочення позовної дав-ності, а суд застосовує її тільки за заявою сторони у спорі, зроб-леною до винесення судом рішення.

3. Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить і пра-вильне вирахування строку давності і в кінцевому підсумку - захист порушеного матеріального права.

Перебіг загальної або спеціальної позовної давності починається з дня виникнення права на позов. За загальним правилом, воно виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Винятки з цього правила встанов-люються законодавчими актами (ст.76 ЦК). У визначенні мо-менту виникнення права на позов відображаються як об'єктивні, так і суб'єктивні моменти: об'єктивний - сам факт порушення права, суб'єктивний - особа дізналась або повинна була дізна-тися про це порушення.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин по-чаток перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Наприклад, ЦК України 1963 р. було встановлено, що строк договору безплатного користування майном, укладений між організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщо відповідним законодавством не встановлено іншого. У випад-ку, коли такий договір укладено без зазначення строку і кожен з учасників не заявив про відмову, він вважається припиненим по закінченні року (ст. 325 ЦК). Тому перебіг строку позовної давності по позовах про повернення переданого у безоплатне користування майна починається з моменту припинення річного строку дії договору і неповернення користувачем майна влас-никові або органу оперативного управління. Саме в цей мо-мент управомочена особа повинна знати про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком їх виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку вико-нання. У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановле-но або визначено моментом витребування кредитора, останній може вимагати виконання, а боржник має право виконати зо-бов'язання в будь-який час. Якщо кредитор вимагає виконан-ня зобов'язання, боржник зобов'язаний зробити це в семиден-ний строк за умови, що із закону, договору або змісту зобов'я-зання не випливає обов'язку негайного виконання (ст. 165 ЦК). Початок перебігу строку позовної давності у подібних випад-ках повинен бути приурочений або до дня пред'явлення креди-тором вимоги про виконання зобов'язання, якщо обов'язок не-гайного виконання випливає із закону, або договору чи змісту зобов'язання, чи до моменту закінчення семиденного строку, протягом якого боржник не виконав свого обов'язку по витре-буванню кредитора. За регресними зобов'язаннями перебіг по-зовної давності починається від моменту виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст.249 ЦК для позовів, що випливають з догово-ру поставки продукції неналежної якості, 6-місячний строк дав-ності починається з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої продукції. Оскільки порушення умов про її якість має бути підтверджене актом приймання за якістю, складеним у належному порядку і в певні строки, поча-ток перебігу позовної давності з таких умов приурочується або до дня складання акта, якщо останній складено своєчасно, або до дня, коли акт мав бути складений, - при несвоєчасному оформленні результатів прийомки товарів за якістю.

Особливість застосування позовної давності до вимог, які ви-пливають з перевезень і пред'являються до перевізників, поля-гає у тому, що право на позов виникає не з моменту, коли особа дізналась або мала дізнатись про порушення свого права, а з дня одержання від названих організацій відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді (ч. І ст.366 ЦК). Вказані випадки можна розглядати як винятки із загального пра-вила про початок перебігу строків давності.

4. Після початку перебігу позовної давності можуть виникати обставини (юридичні факти), які або перешкоджають управо-моченій особі своєчасно пред'явити позов, або іншим способом впливають на нормальне протікання давності. Ці обставини мо-жуть призводити до: а) зупинення перебігу давності