Розвиток німецького торгового права також відбувається за межами НТУ. Окремі його положення (наприклад, відносно ак-ціонерних товариств) втратили силу і замінені спеціальними за-конами. Багато торгових угод регулюються банківським, страхо-вим, морським, біржовим, транспортним та іншими законодав-ствами.

4. Англо-американська система цивільного права

В основі цієї системи права лежить загальне право (результат діяльності королівських судів ), право справедливості (склалось в результаті дій суду канцлера) і статутне право (включає акти, які видавались парламентом).

Характерним є відсутність кодифікованих актів цивільного законодавства, які замінені законами зі спеціальних питань і судовою практикою, яка складає прецедентне право. Суть прецедентного права в тому, що воно представляє собою систематизовану збірку рішень судів вищих інстанцій, застосування яких обов’язкове з аналогічних справ, тому прецеденти становлять джерела права.

Концепція англо-американської системи цивільного права визначається відсутністю закінченої системи законодавчих актів, які замінено узагальненням окремих прецедентів, формуванням правових норм на підставі конкретних казусів.

Хоча в цивілістичній літературі існує точка зору, згідно якої англо-американська система уникла рецепції римського права, але це не так. Римське право зробило великий вплив на цю систему цивільного права, але в особливій формі: воно запозичило методологію правотворчості римських юристів, зокрема, преторів, утворюючих норми на підставі практики і у відповідності з її потребами.

Англо-американська система "загального" права не знає ні цивільного, ні торгового права. Відносини, які регулюють-ся континентальним цивільним і торговим правом, охоплю-ються у цих країнах нормами окремих правових інститутів, зокрема сімейним правом, спадковим правом, правом неру-хомої власності, правом рухомої власності, правом договорів, агентським договором, деліктним правом, правом компаній та товариств, страховим правом, банківським правом, патент-ним та авторським правом, морським правом, правом не-спроможності та банкрутства, правом обігових документів то-що. Названі інститути часто мають комплексний характер з погляду поділу права на публічне і приватне.

Судова практика займає важливе місце у системі джерел права Англії, США та інших країн. Тому їхні правові системи відзна-чаються великою своєрідністю.

Прецедентне право Англії складається з двох частин: загаль-ного права і права справедливості.

Єдине загальне право для всієї Англії було створене королів-ськими судами у ХІІІ-ХІУ ст. Друга гілка прецедентного права (права справедливості) склалася на основі судових прецедентів спеціального суду лорда-канцлера, до якого зверталися особи у випадках, коли не мали змоги звернутися до суду загального права або коли справу у цьому суді було вирішено, з їхнього погляду, несправедливо. У XIX ст. суди загального права і права справедливості були поєднані в єдиній судовій системі. Тепер вони мали керуватися прецедентами як загального права, так і права справедливості.

Прецедентне право Англії було перенесено і до США, де у процесі застосування та тлумачення перетворилось на власне право США, багато у чому відійшовши від англійського. Однак правові інститути та категорії цих країн є дуже близькими. Тому прийнято говорити про єдину англо-американську правову сис-тему. Судовий прецедент у США зберігає сьогодні велике зна-чення у цивільному і торговому праві.

Загальне право США - це право окремого штату. Тому воно відзначається роздрібненіс-тю та строкатістю. У правозастосовній діяльності США велику роль відіграють приватні кодифікації прецедентного права ос-новних інститутів цивільного і торгового права.

Англо-американська система цивільного права розповсюджена у Великобританії ( за винятком Шотландії, де застосовується романська система ), більшості штатів США, в Австралії, Новій Зеландії і деяких інших країнах.

5. Східно-європейська система цивільного права

Для цієї системи характерним є відсутність чіткого поділу права на приватне і публічне. Причому, це стосується не тільки періоду існування так званого соціалістичного права, але і практично всієї історії розвитку права в країнах цієї групи.

В зв’язку з цим в цивільному праві дуже великий вплив публічно-правових елементів, надання державним установам пільг і переваг і відповідне обмеження ( аж до повної ліквідації ) права приватної власності.

Джерела цивільного права, як правило, становлять кодекси. Але останні супроводжуються значною кількістю підзаконних актів, які нерідко змінюють і доповнюють цивільний кодекс і другі кодифіковані акти. Для юриспруденції характерні слабкість юридичних традицій і відчуття права (правова свідомість, що часом приводить до переваги в регулюванні торгового (цивільного) обігу так званих організаційно-правових засобів).

Система побудови цивільних кодексів близька до пандектної, але з деякими варіаціями (наприклад, за сферу цивільно-правового регулювання виноситься сімейне право, але вводиться авторське і т.і.).

Відчутний вплив на структуру і зміст цієї системи права здійснило візантійське ( греко-римське ) право, пряма чи завуальована рецепція якого мала місце в країнах цієї групи.

Східно-європейська система цивільного права розповсюджена в Албанії, Болгарії, Румунії, Сербії, Білорусії, Росії, Україні і т. і .

6. Центрально-європейська система цивільного права

Ця система цивільного права формувалась паралельно з романською і німецькою системами, внаслідок чого має ряд загальних рис як з першою, так і з другою.

Зокрема, для неї характерна наявність цивільних кодексів в державах, які відносяться до цієї групи. Перевага законодавчих актів над судовою практикою. В більшості випадків структура кодексів близька до пандектної системи, втім, не відтворюючи в точності останню ( як, правило, сімейні відносини виносяться за сферу дії цивільного кодексу ).

Цій системі права притаманна міцна юридична традиція: право розглядається як одна з фундаментальних підвалин суспільства. В управлінні цим суспільством, його розвитку суттєву роль відігравав корпус юристів, багаточисельний і шанований.

Разом з тим на