План

1. Характеристика злочинів пов'язаних із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян

Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.

Практичне завдання.

Використана література.

1. Характеристика злочинів пов'язаних із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян

Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340). Згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 340 є однією з юридичних гарантій реалізації громадянами України цього конституційного права.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається у незаконному перешкоджанні: організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Перешкоджання - будь-яке діяння, спрямоване на обмеження конституційного права громадян України брати участь у політичних .акціях (зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях). Воно може виражатися як в дії (незаконна заборона службовою особою проведення будь-якої з названих акцій), так і в бездіяльності (наприклад, незаконне ненадання службовою особою приміщення для проведення зборів тощо).

Незаконним вважається таке перешкоджання, яке вчиняється безпідставно, тобто всупереч вимогам закону. Наприклад, службова особа дає вказівку розігнати мітинг, незважаючи на те, що він проводиться з дотриманням встановленого порядку. Обов'язковою ознакою цього злочину є те, що перешкоджання виходить або від службової особи або від інших осіб, які застосовують фізичне насильство.

Поняття службової особи розкрите у примітці до ст. 364. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, що перешкоджає організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Якщо злочин вчинений приватною особою, то він вважається закінченим з моменту застосування фізичного насильства хоча б до одного учасника політичної акції. У разі застосування фізичного насильства службовою особою, її дії вимагають додаткової кваліфікації за ст. 365 як перевищення влади або службових повноважень.

Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел.

Суб'єктом цього злочину можуть бути службові та будь-які інші особи.

Покарання за злочин: за ст. 340 - виправні роботи на строй до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341). Предметом цього злочину є будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (пошта, телеграф, навчальні заклади, банки, енергетична система тощо). Якщо предметом злочину є транспортні підприємства (вокзали, аеродроми, порти, станції або інші транспортні підприємства), вчинене охоплюється ст. 270.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається у діях, а саме у захопленні державних або громадських будівель чи споруд.

Для наявності об'єктивної сторони не має значення, захоплені всі приміщення будівлі чи споруди, або частина їх площі.

Спосіб захоплення державної або громадської будівлі чи споруди може бути різним: відкритим, таємним, насильним, обманним тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту захоплення хоча б частини площі будівлі чи споруди. Тривалість незаконного утримання цих об'єктів на кваліфікацію злочину не впливає.

Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел, що поєднується зі спеціальною метою - незаконно користуватися або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

Суб'єкт цього злочину - будь-яка особа.

Покарання за злочин:, за ст. 341 - арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

2. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя

Злочини проти правосудця – це, головним чином, пося-гання на судову владу та її діяльність. Конституцією Украї-ни визначається, що правосуддя в Україні здійснюється ви-ключно судами (ст. 124), що незалежність і недоторкан-ність суддів гарантується Конституцією і законами України (ст. 526). Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції України).

Статтями Кримінального кодексу України, що утворю-ють розділ XVIII «Злочини проти правосуддя», захищаєть-ся діяльність судів України та органів, які забезпечують цю діяльність і сприяють їй - органи дізнання, слідства і про-куратури. Родовим об'єктом злочинів проти правосуддя є вся система суспільних відносин, що утворює правосуддя в державі. Безпосередніми об'єктами цих злочинів виступа-ють різні сфери діяльності всіх органів правосуддя.

Суб'єктивна сторона злочинів проти правосуддя харак-теризується умисною виною, а деяких, крім того, - корис-ливою метою.

Вчинюються злочини проти правосуддя як посадовими особами органів правосуддя, так і приватними особами,

Способами вчинення злочинів, проти правосуддя є різ-номанітні діяння - примус, підкуп, погрози і т. ін., а також і злочинна бездіяльність - невиконання обов'язків чи рішен-ня або вироку суду чи вимог адміністрації виправно-трудових установ.

Окремі злочини проти правосуддя

Незаконний арешт, затримання або привід

Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на під-ставах та в порядку, встановленому законом".

Незаконний арешт, незаконне затримання або незаконний привід порушують ці важливі конституційні права особи.

Підстави і порядок арешту, затримання і приводу вста-новлені Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 70, 106, 135, 136, 155 і 156). Арешт, затримання і привід, проведені з порушенням процесуальних вимог, визнаються незаконними.

Відповідальними за незаконний арешт, затримання і привід є спеціальні суб'єкти - працівники органів дізнання, слідчі і прокурори, тобто особи, яким процесуальним законом за наявністю передбачених законом підстав надано право вживати такі процесуальні заходи. Інші посадові особи за подібні дії підлягають відповідальності за перевищення влади (ст. 365 КК України), а приватні особи - за незаконне позбавлення волі (ст. 146 КК України).

Частина 2 статті