Карається постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постановлення:

за ч. 1 ст. 375 КК - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років;

за ч. 2 ст. 375 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Втручання у діяльність судових органів

Згідно зі ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 376 КК України захищає незалежність суддів від будь-якого впливу з метою перешкодити відправленню ними правосуддя.

Об'єктивну сторону злочину утворює будь-який вплив на суддю (суддів) - погрози, обіцянки, пригощання тощо.

Погроза вбивством, застосуванням насильства чи знищенням майна підпадає під ознаки ст. 377 КК України.

Вплив на суддю посадовою особою з використанням нею свого посадового стану визнається вчиненням злочину при обтяжуючих обставинах або якщо втручання у діяльність судді чи суду перешкодило запобіганню злочину чи затримання особи, яка його вчинила (ч. 2 ст. 376 КК).

Втручання у судову діяльність вчинюється умисно, оскільки винна особа діє з метою домогтися винесення вигідного для неї судового рішення.

Суб'єктами відповідальності за ст. 376 КК України можуть бути всі приватні і посадові особи, які досягли шістнадцятирічного віку.

Карається втручання в діяльність судових органів:

за ч. 1 ст. 376 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців;

за ч. 2 ст. 376 КК - позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Погроза або насильство щодо судді

Діяння, передбачене ст. 377 КК України, посягає на гарантовану Конституцією України (ст. 127) недоторканність і незалежність суддів.

Об'єктивна сторона цього діяння проявляється у погрозах вчинити вбивство, застосувати насильство або знищити майно судді, народного засідателя, присяжного чи їх близьких родичів.

Склад злочину утворює лише погроза, вчинена у зв'язку зі здійсненням суддею чи народним засідателем або присяжним правосуддя. Погроза судді чи народному засідателю або присяжному, викликана особистими неприязними стосунками, складу цього злочину не утворює. Злочин визнається закінченим з моменту доведення погрози до відома потерпілого незалежно від її здійснення.

Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень - кваліфікується за ч. 2 ст. 377 КК, а заподіяння їм тяжкого тілесного ушкодження - за ч. 3 ст. 377 КК.

Погроза суддям вчинюється умисно з метою помсти або впливу на суддів у вирішенні ними судової справи, Відповідальність за погрозу суддям настає з шістнадцяти років.

Карається погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного:

за ч. 1 ст. 377 КК - виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;

за ч. 2 ст. 377 КК - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до шести років;

за ч. 3 ст. 377 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного

Умисне знищення чи пошкодження майна судді, народного засідателя або присяжного чи їх близьких родичів є помстою за професійну діяльність суддів, народних засідателів і присяжних.

Поняття знищення і пошкодження майна. Предметами знищення чи пошкодження може бути будь-яке майно (будинки, дачі, автомобілі, худоба, дерева у садку тощо), що належить судді, народному засідателю, присяжному чи їх близьким родичам (батькові, матері, синові, доньці, братові, сестрі).

Знищення чи пошкодження майна вказаних осіб, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або якщо такими діями була спричинена загибель людей чи настання інших тяжких наслідків (велика шкода здоров'ю кількох осіб, велика матеріальна шкода тощо), кваліфікується за ч. 2 ст. 378 КК.

Стаття 378 КК передбачає відповідальність за умисне знищення чи пошкодження майна суддів. Необережне знищення чи пошкодження майна суддів кваліфікується за ст. 196 КК.

Відповідальними за умисне знищення чи пошкодження майна суддів за ч. 1 ст. 378 КК є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років, а за ч. 2 ст. 378 КК - всі осудні особи, які досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

Карається умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного:

за ч. 1 ст. 378 КК - арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до п'яти років;

за ч. 2 ст. 378 КК - позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю пов'язаною із здійсненням правосуддя

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів є помстою за їх діяльність, пов'язаною із здійсненням правосуддя.

Склад злочину утворює заподіяння смерті потерпілому чи замах на вбивство. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому. Про поняття вбивства див. ст. 115 КК.

Посягання на життя суддів є спеціальним видом вбивства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК), а тому ст. 379 КК має перевагу, і посягання на життя суддів кваліфікується за ст. 379 КК.

Потерпілими визнаються всі судді,