У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


покарання протягом року переводилися в одиночну камеру або в тюрму.

Карається злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи - позбавленням волі на строк до трьох років.

Дії, що дезорганізують роботу виправних установ

Дезорганізація роботи виправних установ полягає у тероризуванні засуджених, у нападах на адміністрацію установи, у створенні угруповання з метою вчинення нападів на адміністрацію установи і активна участь у діяльності такого угруповання.

Тероризування засуджених посягає на діяльність виправно-трудових установ, життя і здоров'я засуджених.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в чотирьох формах:

- тероризуванні засуджених, які стали виправлятися, з метою їх залякування і перешкоджанню їх перевиховання;

- нападах на адміністрацію виправної установи з метою паралізувати її діяльність;

- створенні злочинного угруповання з метою нападу на адміністрацію виправної установи;

- активної участі у такому злочинному угрупованні.

Суспільно-юридична сутність цього злочину полягає в тероризуванні засуджених і нападах на адміністрацію з метою перешкодити виконанню адміністрацією виправної установи своїх обов'язків і примусити засуджених, які стали виправлятися, від сумлінного дотримання вимог режиму відбування покарання, від сумлінного ставлення до праці, до виконання громадських обов'язків по підтриманню в установі дисципліни і порядку.

Вчинення певних діянь відносно засуджених або представників адміністрації на ґрунті особистих неприязних стосунків не утворює складу злочину, передбаченого ст. 392 КК України. Такі дії кваліфікуються як злочини проти особи.

Злочинне угруповання, створене у виправно-трудовій установі з метою нападу на її адміністрацію, відрізняється від банди лише однією ознакою - відсутністю зброї. Якщо злочинне угруповання володіє зброєю (хоча б один із його членів), то таке угруповання є бандою, і дії його членів кваліфікуються за ст. 257 КК України. Якщо напад, вчинений злочинним угрупованням, був поєднаний з убивством чи з захопленням заручників, то вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 392 КК і ст. 115 КК або ст. 147 КК України. Тероризування засуджених і напади на адміністрацію виправно-трудової установи вчинюються умисно, умисел прямий, оскільки винні особи діють з метою паралізувати діяльність цієї установи.

Відповідальними за ст. 392 КК є особи, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі.

Караються дії, що дезорганізують роботу виправних установ, позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

Втеча є спосіб ухилення від відбування покарання.

За ст. 393 КК відповідальність настає за втечу з місця позбавлення волі - з виправної установи чи з тюрми, з-під варти - із слідчого ізолятора МВС і Служби безпеки або з гауптвахти.

Втеча, вчинена повторно або, за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, або поєднана з заволодінням зброєю чи її використанням, або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або способом підкопу, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони, кваліфікується за ч. 2 ст. 393 КК.

Втеча, поєднана з нападом на адміністрацію ВТУ, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 392 КК і ст. 393 КК України.

Втеча - злочин умисний, оскільки вчинюється з метою ухилитися від відбування покарання.

Відповідальними за втечу є лише особи, засуджені до позбавлення волі, заарештовані на підставах і в порядку, передбачених законом, які досягли шістнадцятирічного віку.

Карається втеча з місця позбавлення волі або з-під варти:

за ч. 1 ст. 393 КК - позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років;

за ч. 2 ст. 393 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Втеча із спеціалізованого лікувального закладу. Стаття 394 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від лікування в спеціалізованих лікувальних закладах.

Способом вчинення цього злочину є втеча із лікувального закладу або по дорозі до нього.

Діяння, передбачене ст. 394 КК України, вчинюється умисно, з метою ухилитися від лікування.

Відповідальними за втечу із спеціалізованого лікувального закладу є лише особи, які за вироком суду чи постановою судді направлені на примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії.

Карається втеча із спеціалізованого лікувального закладу позбавленням волі на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців.

Порушення правил адміністративного нагляду

Положенням про адміністративний нагляд органів внутрішніх справ з метою запобігання вчинення нових злочинів за особами, які звільняються з місць позбавлення волі, встановлюється адміністративний нагляд.

Адміністративний нагляд полягає в обмеженнях і обов'язках:

а) з'являтись на виклик в органи міліції;

б) повідомляти органи міліції про зміну місця роботи і місця проживання;

в) не залишати помешкання в установлений час;

г) не перебувати у визначених місцях тощо.

Склад злочину утворює злісне порушення цих вимог і обмежень, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Відповідальними за діяння, передбачене ст. 395 КК України, є лише особи, щодо яких згідно із законом встановлено адміністративний нагляд.

Карається порушення правил адміністративного нагляду арештом на строк до шести місяців.

Приховування злочинів

Заздалегідь обіцяне приховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину або предметів, добутих злочином, визнається пособництвом вчинення злочину (ч. 5 ст. 27 КК України). Заздалегідь не обіцяні такі дії називаються причетністю до злочину. Кримінальна відповідальність за причетні до злочину дії настає лише у випадках приховування тяжких (ч. .4 ст. 12 КК) чи особливо тяжких (ч. 5 ст. 12 КК) злочинів.

Приховування злочинів, до категорії тяжких чи особливо тяжких не віднесених, не є кримінальне караним.

Не визнається приховуванням злочину використання, споживання предметів, речей, здобутих злочином.

Заздалегідь


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10