бажання їх настання.
Об’єктом злочину є авторитет військових начальників, а також охоронювані законом права та інтереси окремих військовослужбовців. Зокрема рядового Ликова, в тому числі заподіяння шкоди його здоров’ю.
Об’єктивна сторона – застосування насильства щодо підлеглого.
3. Петренко, який відбував покарання у виправно-трудовій установі, на вимогу начальника загону Соболева працювати, як усі засуджені, не погодився мотивуючи тим, що він ніколи не працював на державу і робити цього не буде. Нецензурно висловився на адресу Соболева, відштовхнувши його від себе та пішов з території промзони. Раніше на протязі поточного року Петренко був підданий стягненню за аналогічні прояви.
Дайте кримінально-правову характеристики дій Петренко.
З умов задачі дії засудженого не мають об’єктивної сторони складу злочину передбаченого ст. 296 Кримінального кодексу України „Хуліганство”, за якою хуліганство визнається грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Тобто відсутні ознаки ч. 1 ст.296 Кримінального кодексу України – грубе порушення громадського порядку, особливої зухвалості, виняткового цинізму. А якщо немає складу злочину, то це діяння засудженого кваліфікується як адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 119 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, тому до засудженого Петренка за відмову від праці можуть бути застосовані заходи стягнення, передбачені ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України.
В діях засудженого Петренка, який нецензурно висловлювався на адресу Соболева, відштовхнувши його від себе, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення України „Дрібне хуліганство”, за якою дрібним хуліганством вважається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, згідно ст. 133 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений Петренко вважається злісним порушником установленого порядку відбування покарання за вчинення дрібного хуліганства, а також якщо він протягом року тричі необґрунтовано відмовлявся від праці.
Таким чином за вказаних вище обставин у зв’язку з відсутністю в діях засудженого Петренка ознак злочину, до нього можуть бути застосовані лише заходи стягнення, передбачені ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України.
4.Директор сільгосппідприємства Хмара і бухгалтер Мельниченко були визнані винними в тому, що систематично затримували заробітну плату робітникам сільгосппідприємства. Заробітна плата за другу половину лютого, за березень і квітень була виплачена лише у травні, причому заборгованість по заробітній платі склала 30000 грн.
Відповідальність Хмари та Мельниченка.
Дії директора сільгосппідприємства Хмара підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України „Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат”.
Ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України передбачає безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш ніж за один місяць. В умовах нашої задачі виплата заробітної плати не проводилась за другу половину лютого, березень, квітень і склала 30000 грн. боргу.
Під заробітною платою розуміється винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Суб’єкт цього злочину спеціальний – керівник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, в обов’язки якого входить нарахування та виплата чи лише виплата зазначених у ч. 1 ст. 175 виплат. Суб’єктами злочину можуть бути керівники будь-якого підприємства, органів державної влади, працівники органів Пенсійного фонду, соціального захисту населення, а також підприємств поштового зв’язку, якими безпосередньо виплачуються громадянам пенсії та інші виплати.
За умов задачі суб’єктом злочину є керівник підприємства – директор Мельниченко.
Із суб’єктивної сторони злочин є умисним, вид умислу прямий.
Безпідставною має вважатись така виплата, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості її здійснення, тобто вчинена при наявності коштів на її виплату і відсутності поважних причин для невиплати їх у повному обсязі, тобто при наявності їх часткової виплати.
Предметом злочину є грошові кошти, які повинні виплачуватись громадянам як заробітна плата, стипендії, пенсії чи інші встановлені законом виплати, на які вони мають право.
Об’єктом злочину виступає фінансова стабільність громадян для забезпечення їх нормальної життєдіяльності.
З об’єктивної сторони злочин характеризується невиплатою зазначених у ч. 1 ст. 175 виплат громадянам більш ніж за один місяць.
Бухгалтер Мельниченко буде відповідати за ч.5 ст. 27 і ч.1 ст. 175 Кримінального кодексу України як співучасник злочину (пособник). На співучасників злочину поширюється загальна підстава кримінальної відповідальності. Підставою такої відповідальності є наявність в діях співучасників складу конкретного злочину.
Список використаної літератури:
Бажанов М., Сташис В., Тацій Я. Кримінальне право України. Особлива частина. К.-Х., 2002.
Коржаковський М.І. Кримінальне право України. Частина особлива. – К., 2001.
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України,Київ, „А.С.К”, 2002.
Кримінально-виконавчий кодекс України, ЗУ.
Закон України „Про оплату праці”, ВВР. – 1995. -№ 17. ст. 121.
Закон України „Про державну службу”, ЗУ, том 6. – К., 1996. – С. 238-239.
Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, ЗУ, том 18. К,. 1999. – С. 402-403.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, ЗУ, том 17, - К,, 1999. – С. 208-209.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 року № 12.