справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону. Судом касаційної інстанції є Верховний Суд України, а судами апеляційної інстанції - Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил (ст. 319 ЦПК, ст. 29, 30 Закону України „Про судоустрій України”).
Провадження на розгляд справи в апеляційному порядку порушується за скаргою осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не були притягнуті до участі у справі, в разі, коли суд вирішив питання про їх права і обов'язки, а також за поданням прокурора (ст. 320 ЦПК). Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, а прокурор - з поданням, якими не порушується розгляд справи касаційним провадженням, а тільки процес на вирішення питання про передачу справи на розгляд складу судової палати (ст. 329 ЦПК) та може мати місце при наявності встановлених в ст. 328 ЦПК підстав для реалізації повноважень суду касаційної інстанції.
Розгляд справ у апеляційній інстанції здійснюється судом у складі трьох суддів, а в касаційній інстанції - у складі не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи колегією суддів судової палати Верховного Суду України у випадках, визначених ЦПК.
При розгляді справи в апеляційному порядку перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень і ухвал суду першої інстанції, а при розгляді справи в касаційному порядку - правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, законність судових рішень чи ухвал.
Касаційне провадження є самостійною формою забезпечення однакового застосування законодавства судами першої та апеляційної інстанцій (ст. 39 Закону „Про судоустрій”). Наявність касаційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал сприяє формуванню у громадян, службових і посадових осіб переконаності в тому, що кожне незаконне рішення буде скасовано, що їх політичні, трудові та інші соціально-економічні права і свободи, а також права організацій і публічні інтереси дістануть належний судовий захист.
Отже, суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, котрі не брали участь у справі, стосовно яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, та за поданням прокурора, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального чи процесуального права, котрі не були предметом апеляційного розгляду, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод таких заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави, публічних інтересів.
Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на попередження порушення законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.
Право касаційного оскарження і внесення касаційного подання - це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. Суб'єкти права касаційного оскарження і подання та об'єкти, на які розповсюджується це право, визначені ст. 320 ЦПК.
Суб'єктами права касаційного оскарження виступають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але суд постановив рішення чи ухвалу, якими вирішив питання про їх права і обов'язки.
Право на внесення касаційного подання надано прокурору, який бере участь у розгляді цивільної справи.
Право касаційного оскарження і касаційного подання обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції у зв'язку з порушенням ними матеріального чи процесуального права, які не були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції.
Право касаційного оскарження, касаційного подання прокурора діє в межах встановленого цивільного процесуального строку: протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошення ухвали або рішення суду першої інстанції, якщо ці рішення або ухвали не були оскаржені в апеляційному порядку. Відповідно до п. 5 Перехідних положень до Закону України від 21 червня 2001 р. „Про внесення змін до Цивільного процесуального Кодексу України” рішення, які за станом на 29 червня 2001 року набрали чинності, можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Пропущений з поважних причин строк може бути поновлений судом першої інстанції, в якому знаходиться цивільна справа, за заявою суб'єкта права касаційного оскарження, подання в межах одного року з дня виникнення такого права.
При відмові в поновленні строку і повернення касаційної скарги, подання, та про задоволення заяви про поновлення строку суд першої інстанції постановляє ухвалу (ст. 321 ЦПК). На ухвалу судді про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу, внесено апеляційне подання (п. 1 ст. 291 ЦПК).
Право касаційного оскарження, внесення касаційного подання прокурором реалізується шляхом подання в письмовій формі виконаних чітким машинописним текстом відповідних процесуальних документів, встановленого ст. 322 ЦПК змісту. Касаційна скарга, подання повинні містити в собі: 1) назву суду, до якого подається скарга, подання; 2) назву особи, яка подає скаргу, подання, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 3) назву прокурора,