Допит свідка починається з того, що головуючий пропонує йому розповісти все, що йому особисто відомо у даній справі, після чого йому ставлять запитання судді і особи, які беруть участь у справі. Першою - та особа, якою він був викликаний, а якщо виклик був зроблений за ініціативою суду, - то позивач. Судді ж можуть ставити запитання свідку в будь-який час його допиту. Питання осіб, які беруть участь у справі, свідку, що не спрямовані на з'ясування обставин справи, головуючий судового засідання може відхилити. Після допиту свідок залишається в залі судового засідання, але за згодою сторін суд може дозволити свідку залишити зал засідання до закінчення розгляду справи. Пояснюється це тим, що в процесі розгляду справи може виникнути необхідність допиту свідка повторно за заявою його самого, інших осіб, які беруть участь у справі, за ініціативою суду. А також в разі необхідності з'ясування розбіжностей у показаннях свідків шляхом призначення очної ставки.

Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі в протоколі судового засідання і одержані у порядку, передбаченому статтями 33, 36, 45, 176 ЦПК.

Не можуть бути використані як показання свідків (ст. 41 ЦПК) письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази (ст. 46 ЦПК).

Письмові докази досліджуються в судовому засіданні за правилами, встановленими статтями 186, 187 ЦПК. Письмові докази, а також протоколи їх огляду, складені у порядку виконання окремих доручень (ст. 33 ЦПК), забезпечення доказів (ст. 36 ЦПК), їх огляду на місці (ст. 189 ЦПК) оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян, з метою охорони їх таємниці, може бути проведено у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими таке листування і повідомлення відбулися. При відсутності згоди таких осіб - тільки в закритому судовому засіданні. Якщо письмовий доказ має пошкодження, суд може для правильного і точного встановлення його змісту призначити експертизу, а також допитати як свідків осіб, які склали такий доказ.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні провадиться в порядку, встановленому ст. 188 ЦПК. Вони оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Зазначені особи при огляді речових доказів можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом, які заносяться до протоколу судового засідання. Якщо речові докази оглядалися в порядку статей 33, 35, 183 ЦПК, то протокол їх огляду оголошується в судовому засіданні, а особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу таких протоколів. У випадку неможливості доставити в суд речові і письмові докази, вони оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження за правилами, встановленими ст. 189 ЦПК.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після цього в судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочатку висновок оголошується, а потім для роз'яснення і доповнення експерт за пропозицією суду може дати усне пояснення, яке заноситься до протоколу судового засідання, а для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені запитання судом і особами, які беруть участь у справі (ст. 190 ЦПК).

У деяких справах, що виникають з сімейних правовідносин, житлових, спадкових й інших беруть участь відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор - для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та законних інтересів інших осіб (ч. 2 ст. 121 ЦПК). Такий висновок оголошується в судовому засіданні. Суд і особи, які беруть участь в справі, можуть ставити запитання їх представникові з метою роз'яснення такого висновку, а не для його доповнення, про що зазначається в ст. 191 ЦПК.

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати - це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати провадяться у порядку, встановленому ст. 194 ЦПК, з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі.

Першому надається слово позивачеві, за ним його представникові та третій особі на його стороні, потім - відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами. Але якщо цивільна справа була порушена прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншими особами - профспілками, іншими організаціями, підприємствами, установами або окремими громадянами на захист прав інших осіб (позивачів, заявників, третіх осіб з самостійними вимогами) - ст. 121 ЦПК, то вони виступають в судових дебатах