ТТК виконує роботи і здає Замовникові результати робіт згідно з технічним завданням.

Термін виконання робіт:

початок «1» 1 березня 2003 р.,

кінець «30» липня 2003 р.

ТТК має право дотермінового виконання робіт.

Результати робіт подаються Замовникові у вигляді відремонтованого приміщення офісу.

Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договорі термін, після підписання акта прийомо-здавання представником Замовника і Дмитренком Б.Б.

2. Права та обов’язки Замовника

Для виконання робіт Замовник забезпечує ТТК необхідними приміщеннями, коштами, матеріалами, обладнанням.

Замовник встановлює форму звітності про виконану роботу.

Замовник зобов’язаний прийняти кінцевий результат робіт в термін 5 днів з часу повідомлення ТТК про готовність.

У випадку виявлення відхилень від умов договору або недоліків у роботі, які погіршують результати, Замовник вимагає їх усунення.

Замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи згідно протоколу погодження договірної ціни.

3.Права та обов’язки ТТК

Члени ТТК виконують роботи у вільний від основної роботи або навчання час.

Керівник ТТК, якого вибирають на загальних зборах ТТК, організує всі види робіт і несе персональну відповідальність за їх результати, своєчасне і якісне виконання робіт.

ТТК має право змінити свій склад рішенням загальних зборів, яке приймається більшістю голосів і затверджується представником Замовника.

ТТК несе матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання переданого йому Замовником майна.

ТТК подає Замовникові звіт про виконані роботи в термін, встановлений в даному договорі.

ТТК зобов’язаний своєчасно і якісно виконати і пред’явити Замовникові кінцевий результат робіт.

ТТК подає звіти про використання матеріально-технічних ресурсів і повертає їх залишки.

Відповідальність сторін.

У випадку невиконання зобов’язань кожна із Сторін має право достроково розірвати договір з повідомленням другої Сторони за 5 днів.

У випадку виконання робіт із суттєвими порушеннями термінів, передбачених даним договором, Замовник має право достроково розірвати договір з виставленням вимог про відшкодування збитків.

У випадку відхилення ТТК від умов даного договору або виявлення інших недоліків, які погіршують роботи, Замовник має право зобов’язати ТТК усунути їх у 10-денний термін за власний кошт. ТТК відшкодовує Замовнику витрати, заподіяні йому при виявленні допущених ТТК порушень і недоліків у роботі. При виявленні порушень, недоліків, які погіршують результати роботи, винагорода ТТК зменшується на суму до 200 грн.

При порушенні терміна, встановленого договором, ТТК сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожний день прострочення.

За несвоєчасне подання або неподання Замовникові встановлених форм звітності ТТК сплачує штраф у розмірі ТТК сплачує штраф у розмірі 10 грн. за кожний день прострочення, але не більше 50 грн.

При виявленні суттєвих недоліків на певному етапі робіт, які призводять до невиконання умов даного договору, Замовник має право розірвати договір без оплати проведених робіт з виставленням претензій щодо відшкодування понесених збитків. При виявленні суттєвих відхилень від договору чи інших недоліків Замовник має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.

У випадку несвоєчасного початку виконання робіт з вини Замовника ТТК має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.

Сплата штрафів не звільняє Сторони від виконання зобов’язань.

Розмір і порядок розрахунків

Після виконання даного договору Замовник оплачує вартість проведеної роботи в сумі 1000 грн. в термін 7 днів з часу підписання акту приймання шляхом сплати готівкою

Розподіл колективного заробітку проводиться ТТК самостійно.

У випадку дострокового виконання робіт встановлюється доплата до ціни в розмірі до 200 грн.

Юридичні адреси сторін

ЗАТ «Ніка»

м. Суми, вул. Тернопільська, 28

Тел. 22-22-33

Тел./ факс 22-34-56

ТТК

м. Суми, вул. Пряма, 78

Тел. 28-25-76

Дмитренко Б.Б.

Висновки

Цивільно-правовому захистові притаманні свої специфічні методи та засоби, які істотно різняться від існуючих в інших галузях права. Безперечно, цивільне право, як і інші галузі права, має на меті виховання фізичних і юридичних осіб у ду-сі поваги до власності інших осіб, утримання від порушень прав власників. Ця мета досягається за допомогою спеціаль-них цивільно-правових методів та засобів.

Специфіка цивільно-правового захисту права власності насамперед полягає у застосуванні таких юридичних механіз-мів (засобів чи способів), які забезпечують, як правило, усу-нення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища потерпілого власника за рахунок май-нових благ порушника чи іншої зобов'язаної особи. Цьому не можуть сприяти повною мірою норми інших галузей права, зокрема кримінального, санкції якого в першу чергу спрямо-вані на особу порушника чи на його майно у вигляді міри по-карання (конфіскація, штраф). Більше того, в багатьох випад-ках потерпіла від злочину особа може бути заінтересована не у притягненні злочинця до кримінальної відповідальності, а у відшкодуванні завданих матеріальних збитків, у поверненні викраденого майна, що досягається вже засобами цивільного права. Саме в цьому і полягають специфіка та переваги ци-вільно-правового захисту.

Однак, поки що юридичною наукою не сформульовано чітких критеріїв щодо змісту захисту цивільних прав загалом і права власності зокрема та його розмежування з правовою охороною цих прав. Ця проблема була предметом наукових досліджень багатьох юристів як радянського, так і сучасного періодів.

Досить поширеною у юридичній літературі є позиція, згід-но з якою правовий захист охоплює всю систему правових за-собів, спрямованих на забезпечення та здійснення відповід-них цивільних прав. Правовий захист включає в себе: видання норм, які встановлюють права та обов'язки, визначають по-рядок їх здійснення та захисту і загрожують застосуванням санкцій; діяльність суб'єктів зі здійснення своїх прав та за-хисту суб'єктивних прав; попереджувальну діяльність держав-них та громадських організацій та діяльність з реалізації правових санкцій.

Представники другої позиції пропонують розглядати пра-вовий захист як систему юридичних норм, спрямованих на попередження правопорушень та усунення їх наслідків. За такого підходу правовий захист фактично ототожнюється з правовим інститутом, норми якого забезпечують реалізацію захисних функцій