щодо існування та здійснення відповідних прав.
Представники цивільного процесуального права з цілком зрозумілих міркувань обмежують правовий захист діяльністю суду чи інших юрисдикційних органів із попередження та від-новлення порушеного права.
Вирішуючи проблему змісту правового захисту переважна частина юристів дійшла висновку про те, що при цьому слід розмежовувати поняття "правовий захист" і "правова охоро-на", вкладаючи в них різний зміст. На їх думку, правовий за-хист є лише складовою частиною правової охорони, до якої мають включатися лише засоби, пов'язані з реалізацією осо-бою права на захист.
Список використаної літератури:
I. Нормативно-правові акти.
Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
Цивільний кодекс України // К.: “Атіка”, 2003.
II. Навчальна й наукова література.
Загальна теорія цивільного права: Підручник / О.А.Підопригора, Д.В.Боброва, О.В.Дзера та ін.; За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. – К.: Вища шк., 1992. – 454 с.
Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. Лит., 1991. – 240 с.
Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та ф-тів. – К.: Вентурі, 1997. – 480 с.
III. Публікації періодичних видань.
Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1999. - № 5. – С. 47-50.
Жаров В. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання // Право України. – 1999. - № 3. – С. 42-46.
Святоцький О. Святоцький. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1999. - № 4. – С. 16-18.