До речей, вилучених з цивільного обігу, слід віднести також: непридатні для споживання продукти харчування, небезпечні для життя людей речовини, деякі інші речі, перелік яких визначається законодавчими актами.

До речей, обмежених в приватному обігу, відносять такі речі, для придбання яких громадянам та приватним юридичним особам потрібний дозвіл уповноважених органів. Так, громадяни, які досягли 18-річного віку, мають право придбати холодну та пневматичну зброю. А з досягненням 21-річного віку вони можуть з дозволу органів внутрішніх справ за місцем проживання набува-ти права власності на вогнепальну гладкоствольну зброю; з досягненням 25-річного віку - на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвин-тівки, комбінована зброя з нарізними стволами).

Для набуття права власності на радіоактивні речови-ни особа повинна отримати на це дозвіл Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки. Такий дозвіл надається за наявності висновку органів територі-альної санітарно-епідеміологічної служби про можли-вість використання них речовин майбутнім власником в існуючих умовах (додаток № 2 до постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 p.).

Законодавчими актами встановлюється правовий ре-жим речей. Правовий режим складають: порядок корис-тування речами, способи і межі розпорядження ними та інші правомірні дії. У залежності від особливостей пра-вового режиму речей їх поділяють на рухомі й нерухомі;

індивідуально визначені й визначені родовими ознака-ми; подільні й неподільні; споживні й неспоживні; голо-вні й приналежні до них, плоди і доходи.

Речі рухомі й нерухомі. До нерухомих речей відносять-ся земельні ділянки і все, що тісно з ними пов'язане:

будинки, споруди, підприємства, інші майнові комплек-си, багаторічні насадження.

Речі, переміщення яких можливе без шкоди їх при-значенню, відносяться до рухомих, якщо законодавчими актами не встановлене інше.

Практичне значення поділу речей на нерухомі і ру-хомі перш за все полягає в тому, що до нерухомих речей відносяться земля, будівлі, що на ній зведені, а також багатолітні насадження. Земельна ділянка, що належить окремому суб'єктові, є частиною території держави, яка теж має право вирішувати деякі питання, пов'язані з ці-єю ділянкою, зокрема, може вилучати Її для державних і суспільних потреб. Держава зацікавлена в тому, щоб не-рухоме майно приносило користь не лише його власни-кові, а й суспільству в цілому.

Законодавчими актами встановлений особливий по-рядок переходу нерухомого майна від одного власника до іншого. Як правило, угоди з приводу нерухомого майна укладаються за місцем його знаходження і потре-бують нотаріального посвідчення. Будь-яке відчуження нерухомого майна потребує державної реєстрації. До більшості рухомого майна такі вимоги не ставляться.

Таким чином, практичне значення поділу речей на нерухомі й рухомі полягає в тому, що власники більш обмежені в діях стосовно нерухомого майна, ніж рухо-мого, а їхні права на нерухоме майно більш захищені, ніж права на майно рухоме.

Речі індивідуально визначені й родові. Індивідуально-визначеними називаються речі, які відрізняються від ін-ших речей цього ж роду що і вони, характеризуються індивідуальними ознаками. До них відносяться: речі, ви-ділені із загальної маси речей одного й того ж роду (на-приклад, із партії холодильників виділений один); речі, єдині в своєму роді (наприклад, картина Айвазовського "Кораблі на рейді"); речі, що відрізняються від інших рядом ознак (наприклад, міст ім. Є.Патона в Києві).

Родовими називаються речі, які належать до одного роду і визначаються кількісними ознаками - числом, ва-гою, мірою. Наприклад, 10 центнерів пшениці, 100 ку-бометрів деревини, 50 метрів сукна.

Правове значення поділу речей на іидивідуально-визначені й родові полягає в тому, що при загибелі індивідуально-визначеної речі боржник звільняється вед обов'язку передати подібну до неї річ кредитору, але зо-бов'язаний виплатити останньому грошову компенсацію, при загибелі родових речей боржник, як правило, зо-бов'язаний передати кредиторові інші подібні речі.

Якщо предмет зобов'язання - індивідуально-ви-значена річ, то кредитор має право вимагати повернення йому саме цієї речі, а боржник не має права замінити її грошовою компенсацією.

Подільні і неподільні речі. До подільних речей у право-вому значенні відносяться речі, які при поділі їх на час-тини не втрачають свого первісного господарського при-значення (продукти харчування, цемент, будь-яка рідина тощо). Неподільними є речі, які неможливо поділити без втрати їх основного господарського призначення (телеві-зор, холодильник, автомобіль).

Практичне значення такого поділу речей у тому, що неподільна річ в правовідносинах розподілу речей в на-турі повинна бути або проданою, а виручені від продажу гроші поділені, або передана одному із співвласників з покладанням на нього обов'язку відшкодувати іншій стороні вартість належної їй частини речі. Інколи для вирішення питання поділу неподільної речі необхідно затвердити план поділу в компетентних державних орга-нах (частина будинку та земельної ділянки, на якій бу-динок розташований). Індивідуально-визначені речі від-носяться до неподільних, а родові — до подільних.

Споживні й неспоживні речі. Деякі речі при їх вико-ристанні споживаються (знищуються) повністю, чи то видозмінюються, треті - зберігають свою цінність трива-лий час.

Речі, які при їх використанні за призначенням спо-живаються (продукти харчування) або перетворюються в іншу річ (сировина), називаються споживними.

Неспоживними називаються речі, які при'викорис-танні зберігають своє призначення тривалий строк (до-рогоцінне каміння, одяг, засоби виробництва). Пошко-дження, зношення цих речей відбувається внаслідок тривалого користування ними як такими (без їх зміни). *Практичне значення поділу речей на споживні й неспо-живні полягає в тому, що одні угоди можна укладати лише стосовно споживних речей, а інші - стосовно не-споживних. Наприклад, предметом договору позики мо-жуть бути лише споживні речі. Це пояснюється тим, що позичальник на позичені ним речі набуває права влас-ності, і на ньому лежить обов'язок повернути позикода-вцеві таку ж саму суму грошей, або кількість речей та-кого