ж роду і якості. Інакше вирішується питання у до-говорі найму, оренди. Тут предметом договору можуть бути лише неспоживні речі, оскільки наймач при при-пиненні договору зобов'язаний повернути те саме май-но, яке він отримав у тимчасове користування.
Речі головні й приналежні. Часто речі перебувають в такому господарсько-цільовому зв'язку, при якому одна з них виступає головною, а інша - приналежною. Інколи виникає складність з визначенням головної речі й приналежної до неї. Справа в тому, що приналежна річ не обов'язково пов'язана з головною річчю фізично чи складає її частину, вона може бути предметом самостій-ної угоди.
У разі, коли потрібно визначити головну річ і приналежну до неї, слід виходити з того, що головною вважаєть-ся та річ, заради якої виникають конкретні правовідно-сини. Наприклад, покупець вирішив придбати скрипку, яка зберігається у спеціальному футлярі. В цьому випад-ку скрипка буде головною річчю (основним предметом договору купівлі-продажу), а футляр - приналежністю до головної речі, бо виступає доповненням до скрипки і покликаний слугувати їй.
Практичне значення поділу речей на головні й при-належні полягає в тому, що приналежна річ наслідує до-лю головної речі, якщо в договорі або законі не встанов-лене інше. Поняття приналежності має значення в дого-ворах поставки машин, обладнання тощо. Така продук-ція повинна поставлятися в комплекті з необхідними приналежностями.
Визначення головної речі й приналежної набуває актуальності у зв'язку із закріпленням у цивільному законодавстві поділу речей на нерухомі і рухомі. При купівлі-продажу земельної ділянки, як головної речі, потрібно визначати приналежні їй речі - будівлі, бага-торічні насадження, дороги, все те, що на ній розта-шоване.
Плоди і доходи. Плоди — це речі, які природним шля-хом породжені іншими речами. Плоди відділяються від самої речі без суттєвих її змін і можуть бути об'єктом цивільних правовідносин як самостійно, так і разом з об'єктами, від яких вони відділилися. При цьому діє за-гальне правило, згідно з яким плоди належать власнико-ві речі, якщо інше не встановлено законом або догово-ром, укладеним власником цього майна з іншою особою (ст. 133 ЦК України).
Якщо володілець речі (наприклад, охоронець, заставодержатель) не має права користуватися нею, то він не вправі користуватися й її плодами, якщо інше не вста-новлене законом і договором.
Поняття "доходи" має два значення. У широкому значенні під доходами розуміють плоди і грошові надхо-дження. У вузькому значенні доходами вважають те, що приносить власникові речі експлуатація його речі іншими особами на підставі укладених з ними угод (наприклад, від речі, переданої у найм, наймодавець одержує доход у вигляді певної плати). Вважаємо, правомірним буде віднес-ти до доходів і продукцію, отриману підприємцями в ре-зультаті заняття ними підприємницькою діяльністю.
У ст. 133 ЦК України є і поняття "плоди", і поняття "доходи", при цьому поняття "доходи" вживається у ву-зькому значенні.
Цивільні кодекси різних держав по-різному вирішу-ють питання про те, кому належать плоди і доходи. Так, ЦК Російської Федерації (ст. 136) встановлює правило, за яким плоди, продукція та доходи від майна належать особі, яка використовує це майно на законних підставах, якщо інше не передбачене законом або договором. Ін-шими словами, за загальним правилом, плоди і доходи від переданої наймачеві речі належать не власникові ре-чі, а наймачеві, заставодержателю. Через те в Російській Федерації при укладанні договору власник повинен пе-редбачити, кому належатимуть плоди і доходи, і тим са-мим захистити свої права у майбутньому.
Гроші як об'єкт цивільних прав. До речей цивільне право відносить також гроші. Грошам властиві ознаки родових, подільних і замінних речей. Особливість гро-шей, як родових і подільних речей, полягає у тому, що вони визначаються не кількістю грошових знаків, а чис-лом вказаних у знаках грошових одиниць — грошовою сумою. Внаслідок цих якостей грошей борг можна пога-сити будь-якими купюрами.
Гроші можуть бути як основним об'єктом цивільних прав, так і виконувати функцію загального еквівалента платежів.
Основним об'єктом цивільних правовідносин гроші виступають у договорах позики, банківської позички, при заповіті збережень у кредитних установах тощо.
Виконуючи функцію загального еквівалента плате-жів, гроші виступають мірилом вартості всіх товарів, ін-струментом, що забезпечує їх обіг, засобом збереження їх цінності. Грішми погашаються майнові борги, від-шкодовуються збитки, заподіяні іншій особі, виплачує-ться вартість частки у спільній власності в разі залишен-ня усього майна одному із співвласників.
У деяких вигадках гроші як об'єкт цивільного права можуть виступати і як індивідуально-визначене майно. В основному це відбувається тоді, коли вони придбані для колекції або виконують функцію речових доказів у скоє-ному злочині. В цих та інших випадках кожна грошова одиниця індивідуалізується своїм номером і відноситься до речей незамінних і неподільних.
На гроші розповсюджуються загальні правила щодо майна, за винятками, передбаченими законом. Одним з таких винятків є той, що гроші не можуть бути витребу-вані від добросовісного набувача (ст. 147 ЦК України).
3. ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК ОБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
До об'єктів цивільного права відносяться також цінні папери. Вони є специфічним об'єктом цивільного права. До них неможливо застосувати загальне визначення по-няття об'єктів цивільних правовідносин, їх не можна безпосередньо визначити як блага, заради яких суб'єкти вступають у правовідносини. Заради цінних паперів як паперів ніхто у правовідносини не вступає. Призначення цінних паперів в іншому - засвідчувати права їх закон-них держателів на цінності, що в них зазначені, забезпе-чувати одержання саме цих цінностей.
Можна виділити такі основні ознаки цінних паперів.
По-перше, будь який цінний папір повинен відпові-дати вимогам щодо форми, яка визначається законом.
За загальним правилом, цінні папери являють собою документи, що складаються на спеціальних