По-друге, цінні папери, за загальним правилом, мо-жуть вільно передаватись однією особою іншій.

При передачі цінного паперу до нового держателя останньому переходять і усі зазначені у папері права.

По-третє, у кожному цінному папері повинна бути точно визначена юридична можливість здійснити ту дію, на яку має право законний утримувач паперу. Це може бути право на отримання визначеної суми грошей, при-бутку у вигляді дивідендів чи процентів, певного майна, а також право брати учать в управлінні акціонерним то-вариством. При цьому види прав, що можуть бути закрі-плені у цінному папері, визначаються законом чи у встановленому емітентом порядку.

По-четверте, не може мати місця часткова передача прав, зазначених у цінному папері. У випадках, коли цінний папір підтверджує наявність не тільки майнових, а й інших прав, передача паперу означає передачу усіх прав, посвідчених ним.

По-п'яте, характерною ознакою цінних паперів є те, що здійснення втілених у них прав можливе, як прави-ло, лише при пред'явленні самих цінних паперів.

Однак слід зазначити, що вказане правило застосову-ється не до усіх цінних паперів. Зокрема воно не засто-совується до цінних паперів, що випущені у бездокументарній формі, тобто до таких цінних паперів, що знахо-дяться у формі записів на рахунках у системі, елект-ронного обігу цінних паперів.

Характеризуючи цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин, слід підкреслити, що у цивільному праві України вони відносяться до рухомих і неподільних ре-чей, можуть бути індивідуально-визначеними і визнача-тись родовими ознаками.

Отже, цінні папери можна визначити як документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що по-свідчують майнові або особисті права їх утримувачів, здій-снення яких можливе, як правило, тільки у разі пре-д'явлення цінного паперу.

У цивільному праві цінні папери розрізняються: за змістом, за особою боржника, за способом визначення уповноваженої особи.

За змістом цінні папери поділяються на товарні та грошові.

Товарні цінні папери посвідчують право їх держателів на цінності, виражені у реальних речах (товарі). Товарні цінні папери ще називають товаророзпорядчими докумен-тами, оскільки при передачі такого паперу іншій особі во-лоділець цього паперу розпоряджається зазначеним у па-пері майном. До товарних цінних паперів відносяться: ко-носамент, накладна, деякі приватизаційні папери тощо.

Слід підкреслити, що перелік цінних паперів, наведе-ний у ст. З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", не є вичерпним, адже в ньому не вказані такі до-кументи, порядок випуску та обігу яких врегульований ін-шими нормативними актами України і які віднесені до цінних паперів світовою практикою. Зокрема, до таких цінних паперів відносяться коносаменти та чеки.

Грошові цінні папери виражають право їх держателів на цінність у вигляді певної суми грошей. Держатель грошового цінного папера має право на отримання гро-шової суми, що визначена в ньому. До грошових паперів належать" акції, векселі, чеки, ощадні сертифікати та ін.

Цінні папери за своїми емітентами, що випускають їх і зобов'язані здійснити передбачені в них дії, поділяють-ся на державні; випущені за рішенням місцевих -рад на-родних депутатів; приватні

Державні цінні папери випускаються державою Це, наприклад, приватизаційні папери, казначейські зобо-в'язання. Державні цінні папери гарантовані усіма акти-вами держави

До цінних паперів, що випускаються за рішенням мі-сцевих рад народних депутатів, відносяться облігації мі-сцевих позик, гарантовані майном відповідних адміністративно-територіальних утворень.

До приватних цінних паперів відносяться ті папери, що випускаються приватними особами (акції акціонер-них товариств, облігації підприємств тощо). Цінні папе-ри, що випускаються в обіг приватними особами, гаран-товані виключно майном цих осіб.

В залежності від способу визначення уповноваженої особи, яка є власником цінного папера, останні поділя-ються на іменні, ордерні та цінні папери на пред'явника. В залежності від того, до якого із цих видів належить цінний папір, визначається спосіб його передачі.

Іменним цінним папером є такий документ, в тексті якого зазначений його власник Однак для легітимації володільця цінного папера у якості суб'єкта права необ-хідно, щоб його ім'я було зазначене не лише у тексті цінного папера, а й у реєстрі власників іменних цінних паперів. Зокрема, у Законі України "Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" вказано, що права на участь в управлінні на одержання доходу тощо (тобто як майнові, так і особисті права), які випливають із іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. На наш погляд, досить точно поняття іменного цінного па-пера будо дане М. М. Агарковим, який визначав імен-ний цінний напір як документ, який легітимує свого утримувача у якості суб'єкта зазначеного v ньому права, якщо він визначений у якості такого як в тексті доку-мента, так і в книзі зобов'язаної особи (реєстрі)1.

Іменні цінні папери можуть переходити від одних до інших осіб, однак це пов'язане з виконанням певних формальностей. Так, для передачі іменного цінного па-пера необхідно поставити на ньому передавальний за-пис і внести відповідні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів. Крім того, можуть встанов-люватись обмеження чи навіть заборона щодо передачі іменних документів як v законодавстві, так і в самих цінних паперах. Зокрема, іменним цінним папером, що не підлягає обігу, а його продаж (відчуження) ін-шим особам визнається недійсним, є іменний ощад-ний сертифікат.

До іменних цінних паперів можуть відноситись; акції, ощадні сертифікати, облігації.

Ордерним цінним папером є такий документ, держа-тель якого є легітимованим у якості суб'єкта зазначеного у ньому права, якщо на ньому зупиняється безперервний ряд передавальних записів.