Із даного визначення можна зробити висновок, що ордерні цінні папери передаються шляхом вчинення на них передавального запису - індо-саменту, який може бути іменним або бланковим При вчиненні іменного індосаменту вказується ім'я особи, що передає цей документ (індосант), а також ім'я набу-вача (індосата). У разі ж передачі ордерного цінного па-пера шляхом вчинення бланкового передавального запи-су індосанту достатньо просто поставити у документі свій підпис. Держатель ордерного цінного папера, до якого він перейшов через бланковий індосамент, може у будь-який час вписати своє ім'я у документ.
Таким чином, держателю ордерного документа нада-на не обтяжена особливими формальностями можли-вість передачі прав по цінному паперу. Слід підкреслити, що кожний індосант по ордерному цінному паперу від-повідає не тільки за дійсність права, яке він передає ра-зом з документом, але й за його здійснення. Найбільш поширеними ордерними цінними паперами є коноса-мент і вексель.
Однією із основних відмінностей між .іменними і ор-дерними цінними паперами є те, що при передачі імен-ного цінного папера відчужувач відповідає лише за дійс-ність права, яке випливає із документа, а при передачі ордерного цінного папера відчужувач (індосант) відпові-дає не тільки за дійсність права, яке випливає з доку-мента, але й за його здійснення. Держатель ордерного цінного папера може звернутись до кожного індосанта з вимогою задоволення прав, які посвідчуються цінним папером.
Під цінними паперами на пред'явника розуміють па-пери, володіння якими безпосередньо забезпечує мож-ливість здійснення виражених у них прав. Здійснити право за цінними паперами на пред'явника може особа, що його пред'явить.
Цінні папери на пред'явника відрізняються від імен-них та ордерних за такими ознаками:
1) вони випускаються без зазначення особи, яка має право на цінність за документом, а суб'єктом виражених у них прав визначають свого держателя, який пред'являє їх зобов'язаній особі;
2) вони передаються шляхом простої передачі доку-мента новому держателю.
4. ПОСЛУГИ ЯК ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Цивільні правовідносини можуть складатися не лише стосовно вже існуючих матеріальних і духовних благ, а й з приводу створення нових або зміни наявних благ. Об'єктом правовідносин, що виникають з приводу ство-рення чи зміни матеріальних або духовних благ, вважає-ться результат роботи.
Об'єктами, здатними забезпечувати задоволення ін-тересів, можуть виступати блага як відокремлені від дій, що їх породили, так і невідокремлені. Більшість благ ві-докремлені від таких дій. Але бувають випадки, коли ре-зультат діяльності є таким, що не може бути відокремле-ним від дій виконавця, не може бути відтвореним без дій того, хто їх чинить (наприклад, задоволення слухача від живої гри музиканта, а не від її запису). Сама діяль-ність однієї особи може бути джерелом задоволення ін-тересу іншої особи. Це дає змогу дії такого роду відноси-ти до об'єктів цивільних прав. А відтак, об'єктом цивіль-них правовідносин можуть бути різноманітні послуги.
Послуги можуть бути фактичними і юридичними. Фа-ктичні послуги — це результат діяльності, споживча вар-тість (благо), яка створюється працею. Юридичні послу-ги — це сама діяльність направлена на задоволення ін-тересів інших осіб. Для цивільного права мають значен-ня різні форми вираження і здійснення тих чи інших послуг. Але незалежно від форми, послуга завжди є благом, носить вартісний характер, її можна оцінити в грошах. Через це вона й може виступати об'єктом циві-льних правовідносин.