Поняття і предмет іпотеки, підстави виникнення і сфера застосування - договору застави. Але чи можуть бути в цьому випадку бути дотримані імперативні в�...

Курсова робота - Поняття і предмет іпотеки, підстави виникнення і сфера застосування

договору застави. Але чи можуть бути в цьому випадку бути дотримані імперативні вимоги закону про обов'язковість точного визначення предмета застави (його складу, вартості, місцезнаходження і т.д.)? Стосовно майна, що може стати власністю заставодавця у майбутньому, таке можливе тоді, коли майно, що набувається заставодавцем, по-перше, вже існує в натурі (тобто має визначену матеріальну визначеність і є об'єктом цивільного обороту) і, по-друге, заставодавець заздалегідь знає, яку саме індивідуально-визначену річ він має намір придбати. Як приклад такого договору може служити договір застави конкретної квартири або готового будинку, що заставодавець має намір придбати в майбутньому і для чого він, власне, і бере позику або кредит у заставодержателя. У подібній ситуації для сторін не складає особливої складності точно індивідуалізувати предмет застави, навіть “у майбутньому”, вказав його основні характеристики, місце розташування, вартість і т.і. Інша справа, коли мова йде про забезпечення повернення кредиту або позики, отриманих заставодавцем з метою здійснення нового будівництва. Іпотека об’єктів незавершеного будівництва має багато противників серед правознавців. На їхню думку, оскільки реєстрації підлягають тільки ті об'єкти, що набули функціональних ознак об'єкта нерухомості, що підлягає реєстрації, а оскільки незавершений будинок не має таких ознак (тобто, наприклад, не є придатним для проживання), то даний об'єкт і не може бути визнаний об'єктом нерухомості, навіть якщо він є міцним, неспоживчим і зв'язаним з землею, а значить і іпотека подібних об'єктів неможлива. Даний підхід підтверджується практикою арбітражних судів. Адвокат Т. Пухова стверджує, що думка про те, що предметом іпотеки може служити той об'єкт, що буде збудований, є помилковою Т. Пухова. Защита прав добросовестного приобретателя имущества, составляемого предмет залога // Российская юстиция. На її думку, доцільніше в подібних випадках говорити не про заставу речей, а про заставу майнових прав заставодавця, оскільки сам об'єкт, як такий, не існує і, відповідно, не видається можливим визначити ні склад, ні вартість речей, що утворять предмет іпотеки. Деякі кредитні установи вже йдуть цим шляхом: оформляють в аналогічній ситуації як предмет іпотеки не квартиру в споруджуваному будинку або сам споруджуваний будинок, а саме майнові права заставника на створювані в ході такого будівництва об'єкти. Подібне видається найбільш діючим на практиці.

На мій погляд одним зі стримуючих факторів розвитку іпотеки є те, що в рамках українського законодавства гарантія прав власності стоїть на другому місці після гарантії прав на житло. Можливо, якщо ці пріоритети поміняти місцями іпотека може значно просунутись вперед.

IV. ВИСНОВОК. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІПОТЕКИ В УКРАЇНІ

Говорячи про перспективи розвитку іпотеки в Україні необхідно мати на увазі неоформленість нині діючого законодавства. Найважливішим проривом в цій галузі було остаточне введення приватної власності на землю, у зв’язку з прийняттям нового Земельного Кодексу України, і як наслідок - введення землі в цивільний оборот. Саме земля була головною причиною суперечок в прийнятті закону про іпотеку.

Легалізація цивільно-правових угод із землею повинна спричинити бурхливий розвиток відносин між її власниками та іншими суб'єктами цивільних правовідносин. А це значить, що життя в черговий раз підштовхне розвиток права, у тому числі і розвиток норм права, пов'язаних з іпотекою. Найшвидше, на мій погляд, повинен оформитись відповідний розділ банківського законодавства.

Специфікою української банківської системи була, та й зараз залишається, її універсальність, тобто виконання одним банком практично всіх банківських операцій і надання всього спектру послуг. В той час як у інших країнах банківська система багаторівнева: є банки розрахункові, інвестиційні, іпотечні. Подібний поділ не випадковий і покликаний більш повно задовольняти зростаючі потреби споживача. Я вважаю, що і в нашій країні по мірі розвитку ринку і його насичення все новими видами послуг буде відбуватися щось подібне, що приведе до створення цілого ряду спеціалізованих банківських установ. В даний час відсутні кредитні організації, що називаються іпотечними банками, тому іпотекою фактично ніхто не займається. Необхідно створити систему, що стимулювала б банки видавати кредити під будівництво і придбання житла хоча б на термін до 10 - 15 років. Це можна зробити за рахунок зменшення відрахувань у резервний фонд Національного Банку. Для початку, наприклад, цю практику можна поширити на декілька найбільш надійних банків. Банки можуть зробити величезний вплив на створення ринку нерухомості і земельного ринку зокрема, для кредитного і фінансового забезпечення нової ринкової інфраструктури. Визначальною подією для розвитку цих відносин має стати прийняття Верховною Радою України Закону “Про земельний (іпотечний) банк”.

Держава повинна проводити пільгову податкову політику в сфері іпотечних відносин, розробляти спеціальні програми й утворювати необхідні державні органи.

Таким чином, незважаючи на визначений правовий вакуум, можна сказати, що іпотека в Україні починає пускати корені. Сучасний стан цивільно-правових норм, що стосується іпотеки, свідчить про початок розвитку цього інституту в цивільному праві України. Тенденції розвитку економіки країни дозволяють сподіватися, що в найближчі кілька років нас чекає своєрідний вибух іпотечних правовідносин і, отже, інтенсивний розвиток іпотеки як інституту цивільного права.

V. Література

Видання нормативного характеру (Україна)

Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Цивільний Кодекс УРСР Земельний Кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 Житловий кодекс УРСР // Відомості Верховної Ради, 1983, N 28, ст.574 Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 47, ст.349 Закон України “Про заставу”: Прийнятий 2 жовт. 1992 р. // Голос України. - 1992. - 11 листоп. - С. 3, 6-7; Право

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13