Державні підприємства, наприклад, володіють, кори-стуються і розпоряджаються майном на правах повного господарського відання, а державні установи - на правах оперативного управління.

Як і громадянин, юридична особа може бути обме-жена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження цивіль-них прав може бути оскаржено в суді чи арбітражному суді.

Цивільну правоздатність юридичної особи здійсню-ють її органи управління. Ці органи можуть бути єдино-начальними (директор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори). Можливі випадки поєднан-ня єдиноначальних і колегіальних начал управління. Найчастіше це притаманно кооперативним організаціям. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори. Голова кооперативу здійснює керівництво поточ-ними справами і приймає рішення з питань, не віднесе-них до виключної компетенції загальних зборів чи зборів уповноважених.

Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи.

Види юридичних осіб. Порядок виникнення реорганіза-ції, та ліквідації юридичної особи. Поділ юридичних осіб на види може здійснюватися за різними ознаками. Ана-лізуючи закони України «Про власність», «Про підприє-мництво», «Про підприємство» та деякі інші можна дій-ти висновку, що в залежності від того, якою є мета дія-льності, законодавець розрізняє комерційні й некомер-ційні юридичні особи.

До комерційних юридичних осіб відносяться ті, які виникають заради досягнення прибутку. Такими особа-ми є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства.

Некомерційними юридичними особами вважаються ті, які не мають на меті одержання прибутку. Такі юридич-ні особи виникають для задоволення певних потреб гро-мадян (наприклад, у житлі, гаражах тощо) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропа-гандистські та інші невиробничі функції. До некомер-ційних юридичних осіб відносяться споживчі кооперати-ви, громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди. Некомерційні юридичні особи можуть займатися виробничою та торговельною діяльні-стю, пов'язаною з досягненням цілей, заради яких вони утворені, і яка збігається з цими цілями.

В залежності від ступеня майнової відокремленості можна виділити такі види юридичних осіб:

юридичні особи які знаходяться у зобов'язальних відносинах з їх засновником (власником), (господарські товариства, виробничі і споживчі кооперативи, орендні підприємства, колективні підприємства, господарські об'єднання юридичних осіб тощо);

юридичні особи, які перебувають в речових відноси-нах з їх засновниками (власниками), державні та інші підприємства, засновані на праві повного господарсько-го відання, казенні підприємства, засновані на праві оперативного управління;

юридичні особи, які вступають в немайнові відноси-ни з їх засновниками (громадські організації, релігійні організації, благодійні та інші фонди).

В залежності від участі держави в створенні юриди-чних осіб можна виділити державні і недержавні юриди-чні особи.

В свою чергу, державні юридичні особи можна кла-сифікувати в залежності від джерел фінансування:

юридичні особи, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні й оборот-ні засоби та самостійний баланс (державні підприємства та державні організації);

юридичні особи, що перебувають на державному бю-джеті і мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (установи та інші державні організації);

юридичні особи, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний ба-ланс.

Звичайно, можливі й інші варіанти поділу юридич-них осіб.

Для утворення юридичної особи передусім потрібні засновники. Засновниками можуть бути: власники май-на або уповноважені власником майна органи, а у перед-бачених законодавчими актами випадках - не власники, а інші особи.

У залежності від того, хто є засновником юридичної особи, встановлені такі способи їх утворення: розпоряд-чий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний.

Розпорядчий порядок утворення юридичної особи поля-гає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації - юридичної особи - і затверджує її статут чи положення про неї.

У розпорядчому порядку створюються державні юри-дичні особи.

Нормвтитоявоуний порядок полягає в тому, що умо-ви створення юридичної особи зафіксовані в законодав-чому акті у вигляді загального дозволу держави. Для ут-ворення конкретної юридичної особи потрібна відповід-на ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають недержавні юриди-чні особи.

При реєстрації цих юридичних осіб перевіряється до-тримання їх засновниками чинного законодавства. Якщо буде виявлено невідповідність установчих документів чинному законодавству, то в реєстрації цих юридичних осіб може бути відмовлено. Відмову в реєстрації юриди-чної особи можна оскаржити в судовому порядку.

Дозвільний порядок утворення юридичної особи пе-редбачає наявність ініціативи засновників і дозволу від-повідного органу чи підприємства. Наприклад, підпри-ємство може бути створене в результаті відділення із складу діючого підприємства. Дозвільний порядок засто-совується при створенні юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з грошово-кредитним обігом, здоров'ям гро-мадян, одержанням ними освіти, і в інших, передбаче-них законодавством, випадках.

Договірний порядок утворення юридичної особи засто-совується тоді, коли громадянин або юридичні особи добровільно об'єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об'єднання є належним чином офор-млений установчий договір. У такому порядку виника-ють різноманітні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.

Незалежно від порядку утворення юридичної особи, всі вони повинні мати установчі документи - правову основу своєї діяльності. Установчими документами юри-дичної особи є: розпорядчий акт, статут (положення);

установчий договір і статут; протокол зборів тощо.

Установчий договір юридичної особи укладається між її засновниками. У випадках, передбачених законо-давчими актами, юридична особа може діяти на основі положення про організації відповідного виду.

В установчих документах повинні зазначитися най-менування юридичної особи, місце її знаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція органів, а також міститися інші відомості, передбачені законодавчими актами про юридичні особи відповідного виду.

Установчі документи можуть містити