В установчому договорі засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності по її утворенню, умови передачі в її володін-ня, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу заснов-ників з її складу.

Установчий договір заключається його учасниками, а статут затверджується.

Стадію розробки і затвердження установчих докумен-тів можна назвати підготовчою стадією утворення юри-дичної особи. Після неї наступає реєстраційна стадія.

Реєстраційна стадія бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про дер-жавну реєстрацію юридичної особи. Органами, що реєс-трують юридичні особи, є виконкоми районних (місь-ких) Рад народних депутатів, а також Міністерство юс-тиції України чи його органів на місцях, яке реєструє новостворені громадські організації як юридичні особи.

У випадках, передбачених законодавчими актами, досить однієї стадії - реєстраційної. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

Від юридичної особи слід відрізняти її філіали і пред-ставництва.

Філіалом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження і здійснює всі або частину її функцій.

Представництво - це відокремлений підрозділ юри-дичної особи, розташований поза місцем її знаходження. Він здійснює захист і представництво інтересів юридич-ної особи. Філіали і представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичною особою, яка їх створила, і діють на основі затвердженого нею по-ложення.

Керівники філіалів і представництв призначаються юридичною особою і діють на основі виданої їм довіре-ності.

Від філіалів і представництв слід відрізняти дочірні організації (підприємства). Дочірньою організацією може визнаватися така організація, яка створена як юридична особа іншою організацією шляхом передачі їй частини свого майна у повне господарське відання або оператив-не управління для досягнення цілей, визначених заснов-ником.

Вона не відповідає по боргах своєї основної органі-зації, а ця остання - по боргах дочірньої організації.

Припинення існування юридичної особи відбуваєть-ся шляхом реорганізації або ліквідації.

При реорганізації відбувається припинення існування юридичної особи, за винятком реорганізації шляхом ви-ділення, з переходом її прав і обов'язків до іншої юри-дичної особи у порядку загального правонаступницгва.

Підставами реорганізації може бути рішення заснов-ників або органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Реорганізація може відбу-ватися примусово у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Законодавством можуть бути встановлені й інші підстави реорганізації.

Реорганізація може здійснюватися в різних формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетво-рення.

При злитті юридичних осіб майно і немайнові права й обов'язки кожної з них переходять де новоствореної юридичної особи.

При приєднанні одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, при цьому до остан-ньої переходить майно приєднаної особи. Таким чином, одна юридична особа припиняє свою діяльність, а інша продовжує існувати, але вже в розширеному складі.

При поділі юридичної особи її майно переходить до нововиниклих на її базі юридичних осіб у відповідних частинах. Поділ призводить до виникнення двох або більше нових юридичних осіб.

При виділенні юридична особа не припиняє своєї ді-яльності, але з її складу виділяється нова юридична осо-ба. Якщо при приєднанні існуюча юридична особа збільшується, то при виділенні реорганізована юридична особа зменшується.

При перетворенні юридичної особи з одного виду в інший до нововиниклої юридичної особи переходить майно попередньої юридичної особи:

Майно переходить до свого правонаступника в день підписання передаточного балансу, якщо інше не перед-бачене законом або постановою про реорганізацію.

Засновники юридичної особи або орган, який при-йняв рішення про її реорганізацію, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів тієї юридичної особи, що реорганізовується.

При ліквідації юридична особа припиняє свою дія-льність без правонаступництва. Майно ліквідованої юри-дичної особи не переходить до інших суб'єктів як ціліс-ний комплекс.

Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.

Підставами добровільної ліквідації юридичної особи можуть бути

рішення вищих або уповноважених ними органів (на цій підставі ліквідуються корпорації, об єднання грома-дян, профспілкові, релігійні та інші громадські організації);

рішення органів або осіб, які створили юридичну особу (на цій підставі ліквідуються установи);

закінчення строку, на який створено юридичну осо-бу, або досягнення цілей, заради яких вона створена (на цій підставі можуть ліквідуватися споживчі коопе-ративи).

Юридичні особи можуть бути добровільно ліквідова-ні й на інших, передбачених законом, підставах.

Підставами примусової ліквідації можуть бути: рі-шення арбітражного суду про визнання юридичної особи банкрутом; рішення суду про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи;

рішення суду про заборону діяльності юридичної особи як такої, що систематично порушує умови, передбачені законодавчими актами, або суперечить цілям діяльності юридичної особи, або діяльності, забороненої законом.

Банкрутство є однією з найбільш поширених підстав примусової ліквідації юридичної особи.

Засновники юридичної особи або органи, що при-йняли рішення про ліквідацію юридичної особи, зо-бов'язані негайно письмово повідомити про це орган, який проводить державну реєстрацію юридичних осіб. Цей орган вносить в Єдиний державний реєстр юридич-них осіб відомості про те, що юридична особа перебуває в процесі ліквідації.

Для здійснення рішення про ліквідацію юридичної особи створюється ліквідаційна комісія. Її створює ор-ган, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, або інший уповноважений орган.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами юри-дичної особи.

Ліквідаційна комісія встановлює порядок і строки лі-квідації юридичної особи, а також строк для заявлення претензій кредиторів, який не може бути меншим двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію. Повідом-лення про це дається в офіційній пресі за, місцем знахо-дження юридичної особи. Ліквідаційна комісія вживає заходів по стягненню дебіторської заборгованості юри-дичної особи, по виявленню претензій кредиторів (спо-віщає їх письмово про ліквідацію юридичної