Заповідач може на випадок, коли зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини або не прийме її, зазначити іншого спадкоємця.

Коли всі питання щодо формулювання положень запові-ту визначено, нотаріус готує проект заповіту. Раніше запові-дач міг подати нотаріусові самостійно виготовлений проект заповіту. І якщо його було складено згідно з вимогами чин-ного законодавства, нотаріус міг його посвідчити. Із введен-ням у нотаріальне провадження обов'язкового використання бланків суворої звітності з 1 жовтня 1996 р. нотаріус особисто складає проект заповіту та виготовляє його на цих блан-ках. Використання інших бланків або стандартних білих ар-кушів паперу для посвідчення заповіту забороняється. Запо-віти, посвідчені після 1 жовтня 1996 р. не на спеціальному бланку, є нечинними. Заповіти, посвідчені на чистих арку-шах паперу до 1 жовтня 1996 р., є чинними і ніякому "пере-посвідченню" чи "уточненню їхньої дійсності" не підлягають. Проект заповіту виготовляється у двох примірниках, із яких один, викладений на бланку суворої звітності, буде видано на руки заповідачеві, а другий, викладений на білому аркуші паперу, зберігатиметься в справах нотаріуса. Для примірни-ка, що залишається у справах державної нотаріальної контори (державного нотаріального архіву) чи у приватного нота-ріуса, зроблено виняток: він викладається не на бланку су-ворої звітності, а готується на звичайному аркуші паперу. На ньому лише зазначаються серія та номер використаного на цю нотаріальну дію бланка.

У заповіті прізвище, ім'я та по батькові заповідача вказу-ється відповідно до написання у паспорті цих відомостей, без скорочень, вказується його адреса. Дата складання заповіту вказується прописом, всі можливі виправлення повинні бути застережені. Всі вимоги законодавства до оформлення нота-ріальних документів чинні й для заповіту.

Виготовлений проект заповіту подається на підпис за-повідачеві.

Заповіт мусить бути особисто підписаний заповідачем. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби чи якихось інших причин не може власноручно підписати заповіт, на йо-го прохання у присутності його та нотаріуса цей заповіт мо-же бути підписаний іншим громадянином. Громадянин, на користь якого заповідається майно, не має права підписува-ти його за заповідача.

У разі підписання заповіту іншою особою нотаріус уста-новлює особу цього громадянина. Причини підписання запо-віту іншою особою та відомості про встановлення цієї особи зазначаються в посвідчувальному написі. Відомості про до-кументи, за якими встановлюється особа цього громадянина, вносяться до реєстру.

Після підписання заповіту нотаріус зобов'язаний його по-свідчити. Посвідчення провадиться вчиненням посвідчувального напису на всіх примірниках заповіту - як на тому, що видається заповідачеві, так і на тому, що залишається на зберіганні в нотаріуса.

Якщо заповіт підписується заповідачем особисто, то на заповіті проставляється посвідчувальний напис за формою 35 Форм реєстрів нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів, написів на угодах і засвідчуваних документах. Якщо підпис на заповіті заповідач не зміг про-ставити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби чи з якихось інших причин, посвідчувальний напис вчиняється за формою 36 Форм реєстрів нотаріальних дій.

Посвідчувальний напис містить відомості про посаду осо-би, яка посвідчує заповіт, її прізвище та ініціали, якщо це приватний нотаріус - назву нотаріального округу, якщо державний - найменування державної нотаріальної конто-ри, про те, ким підписаний заповіт, про встановлення особи заповідача та перевірку його дієздатності.

У необхідних випадках вказується про встановлення осо-би виконавця заповіту, особи громадянина, який підписав за-повіт за заповідача, та причини, з яких заповідач не зміг по-ставити підпис власноручно, місце вчинення нотаріальної дії, якщо це відбувалося не в приміщенні державної нотаріальної контори чи робочого місця нотаріуса.

Як нотаріальна дія посвідчений заповіт вноситься до ре-єстру нотаріальних дій та алфавітної книги обліку заповітів.

Заповідач може будь-коли змінити чи скасувати зробле-ний ним заповіт. Заповіт змінюється чи скасовується заявою або іншим пізніше складеним заповітом, причому в частині, в якій він суперечить попередньому. Наприклад, заповідач оформив заповіт у 2001 р., яким заповів належну йому квар-тиру на ім'я дружини, 2002 р. заповів належний йому авто-мобіль синові, 2003 р. заповів належні йому акції дочці. Всі ці заповіти можуть існувати, і жоден з них не може скасува-ти попереднього, бо вони стосуються різного майна. Якщо ж 2001 р. заповідач склав заповіт, яким заповів належну йому квартиру дружині, а 2002 р. склав заповіт на все майно на ім'я сина, то останній заповіт скасовує попередній, оскільки в поняття "все майно" входить і квартира також.

Заповіт, посвідчений нотаріально чи у формі, що прирів-няна до нотаріальної, може бути скасований заповітом, та-кож посвідченим у нотаріальній формі чи у формі, прирівня-ній до нотаріальної. Скажімо, заповіт, посвідчений нотаріу-сом, може бути скасований заповітом, що його посвідчує по-садова особа виконавчого комітету сільської ради. Заповіт, посвідчений головним лікарем лікарні від імені громадянина, який знаходився там на лікуванні, може бути скасований за-повітом, що його посвідчує нотаріус, і навпаки.

Якщо заповіт скасовується чи змінюється заявою грома-дянина, то справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Нотаріус і завідуючий Державного нотаріального архіву, одержавши заяву про скасування чи зміну заповіту, а також за наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює рані-ше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірникові заповіту, що зберігається в державній нотаріальній кон-торі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві, а також запису у реєстрі нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що є в нього, то напис про зміну чи скасування заповіту робиться й