Змінити або скасувати раніше скла-дений заповіт можна й іншим шляхом - через вчинення нового заповіту. За-повіт, який було складено пізніше, ска-совує попередній заповіт повністю або в тій частині, в якій він йому суперечить. Таке скасування відбувається автомати-чно, незалежно від того; чи є у тексті заповіту, складеного пізніше, пряма вка-зівка про те, що він скасовує попередній. Водночас новий заповіт не відновлює юридичну силу заповіту, який заповідач склав до попереднього.

У випадку, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього за-повіту за загальним правилом не від-новлюється. Винятки мають місце у ра-зі недійсності такого заповіту, що ста-ла наслідком складання заповіту діє-здатною особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України) або у разі вчинення заповіту під впливом насильства (ст. 231 ЦК України).

Скасування заповіту або внесення до нього змін здійснюється заповідачем осо-бисто за правилами, передбаченими для посвідчення заповітів (статті 1247, 1248 ЦК України).

ж. Спадкування грошового вкладу.

Має свої особливості й спадкування грошового вкладу. Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого не було зроблено розпорядження банківській установі, після смерті вкладника видається спадкоємцям за законом на загальних підставах.

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад ви-дається за заповітом, якщо в заповіті не зроблено спеціаль-ної вказівки про вклад і в банківській установі відсутнє запо-відальне розпорядження на нього. Якщо ж спадкодавець зро-бив заповідальне розпорядження банківській установі або застереження щодо вкладу в загальному заповіті, то вклад не входить до загального спадкового майна, на нього не по-ширюються норми спадкового права, і він переходить у влас-ність особи, вказаної в розпорядженні чи заповіті (ст. 1228 ЦК України). У цьому випадку вклад видається одразу після смерті вкладника без нотаріального оформлення. Вклад включається до спадкового майна і тоді, коли заповідальне розпорядження було зроблено на користь особи, яка помер-ла раніше від вкладника, а також у тому разі, коли особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження, по-мерла після вкладника, не затребувавши вкладу. Тоді вклад спадкують спадкоємці особи, на користь якої було зроблено розпорядження.

Для підтвердження наявності вкладу в банківській уста-нові на ім'я спадкодавця пред'являється ощадна книжка. За неможливості її пред'явити (загублена чи знаходиться неві-домо де) державний нотаріус на прохання спадкоємця робить запит до банківських установ про наявність на ім'я померлого вкладів.

При спадкуванні грошових сум, належних за договорами добровільного державного страхування, слід мати на увазі, що коли в договорі страхувальником зазначено особу, якій належить до видачі страхова сума, то вона не включається до спадкового майна, а якщо страхувальник не вказав особу, на користь якої укладено договір страхування, або така осо-ба відмовилася від одержання страхової суми, то такі грошо-ві суми є частиною спадкового майна.

ВИСНОВОК

В економічно-соціальній ситуації, в якій на даний момент опинилася Україна, проведена зміна деяких положень спадкового права взагалі, і конкретно спадкування за заповітом. Так на даному етапі інтеграції України з Європейською Спільнотою  важливим стало приведення правових норм до відповідності із загальними нормами Європейського та міжнародного права. Таким є, зокрема, впровадження в Україні, згідно Цивільного кодексу України, п’яти класів спадкоємців за законом, як це є в Західноєвропейських державах. Також важливим є врегулювання спадкування предметів особистого вжитку. Одним із важливих напрямків розвитку в спадковому праві може бути напрямок, за яким би органічно розвивався принцип охорони інтересів сім’ї. Розвиток цього принципу сприяв би зміцненню сімейно-шлюбних відносин, і, в недалекому майбутньому, сприяв би подоланню демографічної кризи на Україні.

Отже, проаналізувавши всі вищенаведені факти, ми можемо дійти до висновку, що новий Цивільний кодекс відповідає всім вимогам нового суспільства, що стоїть на засадах ринкової економіки. Також новий Цивільний кодекс максимально наближений до сучасних Європейських та світових стандартів, що сприяє швидшій інтеграції України з Європейською Спільнотою і всім розвиненим світом взагалі.

Використана література:

Конституція України від 24.06.1996;

Цивільний кодекс України від 16.01.2003;

Закон України „Про нотаріат” від 02.09.1993;

Л.К. Радзієвська „Нотаріат в Україні” „Юрінком Інтер”, -К: 2001;

О.А. Підопригора, Д.В. Боброва, “Цивільне право” навч. пос. “Вентурі”, -К: 1996;

Іменем Закону, О.Піджаренко, „Спадкування за заповітом”, юр. конс., № 4 (28) 28 квітня 2005;

Юридичний вісник, А. Домбругова, „Спадкування за заповітом: деякі правові аспекти”, 8-14 травня 2004;

Закон і бізнес, Н. Вєтрова, „Спадкування за заповітом: розпорядження своїм майном при житті”, № 13, 2005;

Юридичний вісник, В.Черниш, „Незалежний нотаріат у незалежній державі”, № 12, 29-28 березня 2005.