ПЛАН

Види розподілу в статистиці права. Групування, її види.

Визначення середнього рівня в рядах динаміки. Обчислення середньорічного темпу зростання та приросту.

Проаналізувати данні таблиці та дати відповідь, в якому році засуджено жінок-матерів з великою кількістю дітей. Вказати також моду та медіану у кожному з наведених рядів розподілу. Відповіді обґрунтувати.

Обчислити середній вік засуджених за 2000 та 1995 рр. Та дати характеристику змінам, що сталися.

1. Види розподілу в статистиці права. Групування, її види.

Якщо мати на увазі, що як складові елементи зведення включає: 1) розчленовування явища, що вивчається, на частини (групи, підгрупи); 2) підрахунок групових і загальних підсумків і 3) характеристику цих підсумків за допомогою певної системи показників, то природно укласти, що в основі будь-якого зведення статистичного матеріалу лежить його угрупування.

Статистичне угрупування - це один з основних методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації, що полягає в розчленовуванні совокупностей на групи по істотних для даного дослідження ознаках.

Центральна задача угрупування в тому, щоб на основі всебічного аналізу одержаних в результаті статистичного спостереження даних розбити їх на якісно однорідні види або типи. Дотримання принципу однорідності досліджуваних одиниць - одна з найважливіших вимог теорії статистики до науково обґрунтованого аналізу. Необхідна умова однорідності - однотипність явищ, встановлювана вже на перших кроках статистичного дослідження. Це дуже важливо, оскільки, - як вже зазначалось, в статистичних дослідженнях повинна забезпечуватися єдність аналізу якісної і кількісної сторін явищ, що вивчаються. Забезпеченню цих задач і покликана побудова рядів розподілу і пов'язаних з ними угрупувань.

Поняття статистичного угрупування в широкому значенні слова охоплює цілий комплекс статистичних операцій, направлених на об'єднання зареєстрованих при спостереженні одиничних випадків в групи, категорії, схожі в тому або іншому відношенні, оскільки цілісну картину сукупності необхідно поєднувати з характеристикою основних її частин, структур і т.д. Не випадково, видатний російський учений Д.П. Журавській визначав статистику як науку категоричного обчислення, тобто як науку про „рахунки по категоріях”, по групах. Статистика відображає істотні властивості сукупності вхідних в неї одиниць, а не кожної одиниці окремо. Тому в статистиці знання про сукупність і є одночасно знання про індивідуальне явище, що входить в неї.

Очевидно, серед нескінченної різноманітності явищ ми, як правило, уловлюємо наявність деякого кінцевого числа груп або типів. Так, психічні властивості кожної людини, що характеризують ступінь його збудливості і виявляються в його відношенні до навколишньої дійсності, в силі відчуттів, поведінці, неповторювані, суто індивідуальні, і все-таки їх можна класифікувати по типах темпераменту (сангвінічний, меланхолійний, холеричний і флегматичний); злочини утворюють групи по видовому об'єкту посягання (проти особи, у сфері економіки, правосуддя і т.д.), формі вини (умисні і необережні), тяжкості і т.д. Приклади можна продовжити, але ясно, що скільки б нескінченну сукупність ми ні вивчали, вона завжди може бути розділена на групи, типи. Ця можливість обумовлена такими об'єктивними властивостями одиниць сукупності, як варіація ознак, по яких виробляється їх угрупування.

У цьому саме і полягає одна з найважливіших особливостей статистичної методології.

Метод угрупувань забезпечує узагальнення даних, представлення їх в компактному, осяжному вигляді; він створює основу для числення статистичних показників, застосування інших методів статистичного аналізу основних сторін і характерних особливостей явищ, що вивчаються правовою статистикою.

За допомогою угрупування можна обробити зібрані відомості і одержати зведені, узагальнюючі показники, що правильно відображають дійсність і дозволяють виробити поглиблений аналіз, виявити зв'язки, що характеризують дану сукупність фактів. Тому статистичне угрупування і є основою наукового зведення.

Правильне зведення і угрупування первинного матеріалу багато в чому визначають чистоту аналізу і обґрунтованість його висновків.

Основна задача угрупувань в кримінально-правовій статистиці в тому, щоб на їх основі дати, з одного боку, якнайповнішу і всебічну кількісно-якісну характеристику злочинності, особи злочинців, жертв злочинів, причин і умов, що сприяли здійсненню злочинів; з другого боку, запропонувати державні заходи соціального контролю над ними. За допомогою угрупувань з'являється можливість прослідити взаємовідношення різних чинників і визначити силу їх впливу на результативні показники.

У процесі зведення первинних статистичних матеріалів одержу-ють ряди цифрових показників, що характеризують окремі сторони досліджуваних явищ або їх зміну в часі. Такі ряди називаються стати-стичними і за своєю суттю поділяються на два види: розподілу і ди-наміки.

Ряд розподілу - групування одиниць сукупності за однією озна-кою.

Якщо в основу ряду розподілу покладена атрибутивна ознака, то і ряд називається атрибутивним. Якщо ряд розподілу утворений за кількісною ознакою, то він називається варіаційним.

Варіаційні ряди розподілу складаються з двох елементів - варі-антів і частот.

Варіантами називаються окремі значення групувальної ознаки.

Частоти - це числа, що показують, скільки разів зустрічаються ті або інші варіанти в ряду розподілу.

За побудовою варіаційні ряди поділяються на дискретні н інтервальні.

Варіанти можуть виражатися числами додатними і від'ємними, абсолютними і відносними.

Частоти можуть бути виражені абсолютними і відносними вели-чинами.

Сума всіх частот ряду називається обсягом варіаційного ряду.

Прийоми побудови рядів розподілу такі самі, як і статистичного групування. Ряди розподілу дають первинну характеристику масової статистичної сукупності, вони визначають межі й можливості засто-сування інших статистичних методів (середні, мода, показники варі-ації тощо). У цьому і полягає значення рядів розподілу.

Види статистичних групувань

При проведенні статистичного аналізу застосовують три види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Типологічне угрупування полягає у розмежуванні соціально-економічних явищ (сукупності) на однорідні групи (типи) за істот-ними якісними ознаками.

Основною метою типологічного групування є відокремлення однієї групи явищ від іншої з урахуванням того, які типи явищ становлять зміст сукупності, що вивчається. У правовій