При типологічному групуванні в разі підсумовування складо-вих сукупності в якісно однорідні групи, ці групи повинні визна-чатися за суттєвими ознаками, на основі положень науки та норм закону, зокрема Кримінального кодексу України. Прикладом та-ких групувань може бути розподіл злочинів на однотипні категорії відповідно до Особливої частини Кримінального кодексу.

Необхідність використання статистичного типологічного гру-пування у правовій статистиці зумовлена, передусім, необхідністю узагальнення первинної статистичної інформації, наприклад про вчинені злочини, та подальшого одержання узагальнюючих показ-ників, що характеризують розвиток такого соціального явища як злочинність.

Структурним називається групування, яке характеризує роз-поділ якісно однорідної сукупності на групи за певною варіюю-чою (змінюючою) ознакою. Своєю метою вони ставлять встанов-лення структури типово однорідних груп. При цьому необхідно зауважити, що типологічні групування відрізняються від струк-турних саме метою дослідження, тоді як за формою вони повніс-тю однакові.

Необхідно пам'ятати, що типологічні та структурні групування є описовими, тому за їх допомогою не можна пояснити причин зміни закономірностей в часі та просторі.

Завдання щодо установлення та дослідження зв'язків та залеж-ності між двома або декількома ознаками явищ вирішується за до-помогою аналітичних групувань. В їх основі лежить фактична ознака, причому кожна з виділених груп характеризується серед-німи значеннями результативної ознаки.

Прикладом аналітичного групування можуть бути дані, що характеризують залежність таких двох соціальних явищ, наприклад, злочинність і пияцтво.

Таким чином, аналітичні групування дозволяють вивчити не тільки різноманітність зв'язків, а й простежити тісноту цих зв'яз-ків між ознаками, що змінюються.

Залежно від складності явища, що вивчається, та завдань дослі-дження в основу статистичного групування може бути покладена одна або декілька ознак. А групування у зв'язку з цим поділяються на прості та складні.

Просте групування утворюється за однією ознакою (напри-клад, розподіл засуджених осіб за віковими групами; на чоловіків та жінок; злочинів - за розділами Особливої частини Криміналь-ного кодексу тощо).

Складне групування утворюється за двома або декількома ознаками. Якщо групи утворені за одною ознакою, поділяються на підгрупи за другою ознакою, тобто в основі групування лежать декілька ознак, взятих у комбінації, то таке групування називаєть-ся комбінованим (розподіл осіб, які вчинили злочини за статевими та віковими ознаками; злочинів - за розділами та статтями Кримі-нального кодексу тощо). При цьому необхідно пам'ятати, що при вивченні впливу багатьох групувальних ознак застосування комбі-наційних групувань стає неможливим, оскільки прояв закономір-ностей невілюється.

Розглядаючи роль статистичного групування у вивченні соціа-льно-економічних явищ, необхідно зауважити, що воно є важли-вим методом дослідження та пізнання. Широкі практичні можли-вості у використанні статистичних групувань в аналітичній роботі правоохоронних органів виявляються в разі дослідження злочин-ності у взаємозв'язку з даними інших галузей статистики, напри-клад економічної.

2. Визначення середнього рівня в рядах динаміки. Обчислення середньорічного темпу зростання та приросту.

Ряди динаміки середніх величин - це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведені у вигляді середніх показників. Ці ряди дають змогу дослідити зміну середніх показників у часі, наприклад, за декілька років можна проаналізувати зміну кількості вогнепальної зброї, яка припадає на одну групу злочинців, щоб охарактеризувати зміну озброєності зло-чинців; аналогічно для характеристики змін у груповій зло-чинності можна за декілька років навести середню кількість осіб в групі злочинців. Ці ряди можна застосувати і для ха-рактеристики навантаження практичних працівників: про-аналізувати середню кількість розглянутих справ суддею, кількість кримінальних справ, розслідуваних одним слідчим, тощо. Ці ряди в правовій статистиці найчастіше використо-вуються для статистичного аналізу, тобто у повсякденній ро-боті практично не використовуються.

За повнотою часу, який відображений в рядах динаміки, їх можна поділити на повні, неповні та наростаючим підсум-ком.

В повних рядах динаміки моменти або періоди часу йдуть один за другим з рівними інтервалами часу. В неповних рядах динаміки така послідовність між проміжка-ми часу не додержується. Прикладом цього може бути вив-чення руху чисельності працюючих (не кожен день хтось за-раховується на роботу і не через якийсь певний час відрахо-вуються з роботи) або зміни чисельності осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі (вони обов'язково прибувають в місця позбавлення волі по етапу, цей день хо-ча і доводиться заздалегідь до відома адміністрації виправно-трудового закладу, але не через певні інтервали часу, а по мірі потреби). В рядах динаміки наростаючим підсумком рівні ряду відображують результати розвитку явища за певний час (в органах внутрішніх справ звітність подається лише таким чином: спочатку за січень, потім за два місяці, потім за три і т.д.). Застосування таких рядів дає змогу зразу одержати дані за звітний період часу з початку року.

Ряди динаміки дозволяють схарактеризувати розвиток явища в часі, виявити тенденції їх зміни, а також за цими даними побудувати прогноз на наступний період лише в тому разі, коли вони побудовані вірно.

Основними правилами побудови і аналізу рядів динаміки є порівнянність їх рівнів. Рівні рядів динаміки формуються в результаті зведення та групування статистичних даних, а також їх обробки за різні проміжки часу. Головне, щоб рівні характеризували дійсну зміну величини показника, а не бу-ли пов'язані із змінами їх обчислення, інакше кажучи, щоб зміни в явищі, яке ми аналізуватимемо за допомогою рядів динаміки, були обумовлені природою самого явища, а не змінами, обумовленими або зміною поняття одиниці сукуп-ності, або методикою обчислення показників, або іншими причинами, які могли істотно вплинути на рівень показника ряду динаміки.

Непорівнянність показників ряду динаміки може бути викликана різними причинами і умовами. У правовій ста-тистиці можна перелічити основні з