Вимога проведення обов'язкової аудиторської перевірки закріплена Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про аудиторську діяльність".

За Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " підставою для порушення справні про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової адміністрації або державної контрольно-ревізійної служби до господарського суду. До заяви боржника додаються список його кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс та інша інформація про його фінансовий і майновий стан. Достовірність та повнота бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінан-совий і майновий стан боржника має бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою) незалежно від підстав, з яких порушено справу.

Аудиторську перевірку підприємств, проти яких порушено справу про оголошення їх банкрутами, проводять у два етапи. На першому етапі підтверджується достовірність даних бухгалтерського обліку, податкової фінансової звітності; на другому етапі проводиться поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

Особливістю його проведення за визнання підприємства банкрутом є детальним аналіз достовірності дебіторської та кредиторської заборгованості, причин виникнення і можливостей погашення, оцінка майнового стану об'єкта за результатами перевірки правильності обліку основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, інших активів.

Другий етап такої перевірки потребує поглибленого аналізу фінан-сово-господарської діяльності підприємства, основним завданням якого є оцінка результатів господарської діяльності за попередній період та поточний рік, виявлення позитивних чи негативних факторів впливу на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною чи незадовільною, а підпри-ємства - платоспроможним чи неплатоспроможним.

Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств і орга-нізацій розроблена і затверджена Методика проведення поглиблено-го аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій від 21 березня 1997 р. № 37.

Джерелами інформації для проведення аудиту є дані первинного, аналітичного, синтетичного, бухгалтерського обліку, фінансова та податкова звітність. Для проведення аналізу доцільно додатково використовувати статистичні звіти, бізнес-план, матеріали маркетин-гових досліджень, висновки попередніх аудиторських перевірок, іншу інформацію.

Результати проведеного аналізу відображаються в аналітичній записці.

Аналітична оцінка здійснюється за двома напрямками: аналіз фінансового стану та аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства. Для цього попередньо доцільно навести короткі відо-мості - характеристику підприємства: найменування, підпорядко-ваність, вид діяльності, форма власності, адреса, банківські реквізити, адреса місцевої Державної податкової адміністрації, відомості про керівництво підприємства (директор, головний бухгалтер за період, що перевіряється).

Аналіз фінансового стану підприємства полягає у вивченні да-них балансу, форм № 2, № 3 за такими напрямками дослідження.

1. Аналіз динаміки валюти балансу та його структури

Аналіз проводиться шляхом порівняння даних загальної вар-тості майна підприємства на початок і кінець звітного періоду: змен-шення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що зумовлює його непла-тоспроможність.

У процесі аналізу балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Особливо уважно аналізуються такі статті балансу:

- "Товари відвантажені, не сплачені в строк";

- "Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не спла-чені в строк";

- "Збитки минулих років";

- "Збитки звітного року";

- "Довгострокові кредити та позики, не погашені в строк";

- "Короткострокові кредити і позики, не погашені в строк";

- "Розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги, не
сплачені в строк".

2. Аналіз джерел власних коштів

З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності "автономії". Він обчислюється як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу. Чим більше значення коефі-цієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел фінансування). Критичне значення цього кое-фіцієнта на практиці становить 0,5. Окрім коефіцієнту фінансової незалежності, розраховують та-кож коефіцієнт фінансової стабільності, показник фінансового лівериджу, коефіцієнт забезпечення власними коштами.

Завданням аналізу джерел власних коштів є встановлення однієї з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансової незалежності від зовнішніх джерел, коштів.

Коефіцієнт фінансової стабільності розраховується як співвідношення власних та позикових коштів. Нормативне значен-ня коефіцієнту фінансової стабільності має бути більшим 1.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів. Зростання фінансового лівериджу свідчить про зростання ризику втратити платоспро-можність.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприєм-ства оборотних коштів. Значення забезпечення власними коштами має бути більшим 0,1.

2.2. Особливості аудиту у випадках приватизації

Перехід України до ринкових відносин можливий за умови роз-державлення і приватизації, в процесі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства. Передача майна більшості дер-жавних підприємств у власність їх працівників, а також громадя-нам України, створення відкритих акціонерних товариств сприяти-ме подальшій концентрації власності, формуванню ринку цінних па-перів, залученню стратегічних інвесторів та появі ефективного влас-ника. Приватизація є однією з найголовніших проблем переходу нашої країни до ринкової економіки.

Вона передбачає проведення комплексу взаємопов'язаних заходів, урегульованих законодавством України.

Аудиторська перевірка державних підприємств, що приватизу-ються, має дуже важливе значення. Вона здійснюється згідно зі ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" в обов'язковому порядку до 15 числа місяця, в якому згідно з рішенням органу приватизації здійснюється оцінка майна підприємства. Завдання ауди-ту полягає в тому, щоб перевірити постановку, повноту і достовірність ведення бухгалтерського обліку та звітності. Тому перевіряються всі облікові регістри та первинні документи підприємства, що привати-зується.

Аудиторський висновок, що подається до органу приватизації, повинен відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" та