Схема порядку перевірки включає роз-гляд таких питань:

1) перевірка дотримання порядку проведення інвентаризації,
підтвердження результатів інвентаризації, проведеної у зв'язку з приватизацією: звірка їх даних з показниками облікових регістрів; первинних документів аналітичного обліку; своєчасність та правильність відображення результатів у бухгалтерському обліку підприємства;

2) перевірка складання документів, необхідних для оцінки май-
нового комплексу підприємства, а також вартості майна, що має підлягати приватизації (статутного фонду акціонерного товариства), підтвердження даних, відображених у відомостях розрахунку віднов-ної вартості і залишкової вартості основних засобів підприємства: відповідність даних показників даним інвентарних карток об'єктів основних засобів та інвентаризаційних описів; підтвердження засто-сованих при розрахунку коефіцієнтів збільшення балансової вар-тості та норм амортизації згідно із законодавчими та нормативними документами України;

3) перевірка фінансового стану підприємства: додержання вимог щодо обліку основних засобів, нарахування амортизаційних відраху-вань; джерел придбання основних фондів, підтвердження порядку проведення індексації основних фондів; відповідність поточних даних даним звіту про фінансовий стан підприємства, відображення в обліку виробничих запасів, сировини, матеріалів, тари, палива та особливо порядок їх дооцінки; правильність віднесення придбаних фондів до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів; підтвердження сум дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначених у балансі; наявність стверджувальних первинних документів і правильність їх оформлення; відображення результатів фінансово-господарської діяльності та відповідність даних обліку даним у фінан-совому звіті; підтвердження статей передаточного балансу даними синтетичного обліку на підприємстві.

Особливу увагу аудитор має приділяти порядку складання доку-ментації, необхідної для проведення оцінки вартості майна, який регулюється Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМУ від 15.08.96 р. № 961, за якою най-важливішим показником є залишкова вартість основних фондів а урахуванням індексації їх балансової вартості. Розрахунок залиш-кової вартості основних фондів проводиться за встановленою у До-датках № 5 ("Відомість розрахунку відновної вартості основних за-собів") і № 6 ("Відомість розрахунку залишкової вартості основних засобів").

2.3. Особливості аудиторської перевірки страховиків

Особливості аудиторської перевірки обумовлені специфічними умовами діяльності страховиків - юридичних осіб у формі акціо-нерних, повних, командитних товариств. Аудитори на початку пере-вірки повинні впевнитися у тому, що страхові підприємства здійсню-ють статутну діяльність правильно і відповідно до чинного законо-давства. При цьому звертається увага на те, що учасників товари-ства має бути не менше трьох осіб, частка іноземних юридичних осіб та громадян у статутному фонді не може перевищувати 49% , внесок страховика до статутного фонду інших страховиків не може бути більшим 20% його власного статутного фонду, а розмір внеску окре-мого страховика - 5%, частка грошових внесків у сплаченому ста-тутному фонді страховика має бути не менше 50% , включаючи цінні папери. Під час проведення перевірки формування статутного фонду слід переконатися, що для його формування не використовувались кошти страхових резервів, одержаних у кредит, під заставу, немате-ріальні активи.

Аудитори, переглядаючи бухгалтерські документи на предмет відповідності законодавству, мають звертати увагу на те, що предме-том діяльності страхових організацій є лише страхування, фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових ре-зервів та їх управлінням. Тому виявлені такі фінансово-господарські операції, які суперечать законодавству, необхідно обов'язково відоб-разити в аудиторському звіті. Бухгалтерський облік страхових операцій здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку операцій зі страхування (зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 12.06.98 р. № 375/2815). Аудитору необхідно перевірити правильність обліку розрахунків зі страхувальниками за рахунком

Аудитор повинен встановити правильність відображення виплат страхових сум і страхових компенсацій, видатків страховика, які заносяться до собівартості страхової діяльності.

Перевірка страхових організацій відрізняється від перевірки будь-яких інших юридичних осіб тим, що крім підтвердження достовір-ності бухгалтерської звітності, аудитори здійснюють контроль за діяльністю такого страхового підприємства. Для цього аудитору не-обхідно перевірити і проаналізувати:

- порядок розробки страхувальником правил страхування з кожного його виду та затвердження їх повноважними органами;

- відповідність засновницького договору страховика і правил
страхування (об'єкти страхування, страхові ризики, обмеження, та-
рифи, умови виплат);

- договірні відносини зі страхувальниками: наявність ліцензії,
дотримання умов страхування;

- наявність фонду страхових гарантій (юридична особа) для
забезпечення своєї діяльності, створеного за рахунок добровільних
відрахувань.

Аудитор також перевіряє надійність фонду страхових гарантій, створеного як окрема юридична особа за рахунок добровільних відра-хувань.

В аудиторському звіті необхідно висвітлити такі питання: до-держання економічних нормативів - мінімального розміру статут-ного фонду, платоспроможності (на будь-яку дату фактична плато-спроможність повинна перевищувати нормативну і має підтримуватися рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-актив), норма-тивний запас платоспроможності на звітну дату (в тому числі без урахування договорів страхування життя).

Аудит контролює наявність та формування страхових резервів, необхідних для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

Особливо важливою і складною є аудиторська оцінка ефектив-ності розміщення страхових резервів. Страхові резерви повинні роз-міщуватись, враховуючи безпечність, прибутковість, ліквідність. Форми такого розміщення можуть бути представлені у вигляді:

- коштів на розрахункових рахунках;

- банківських вкладів;

- нерухомого майна;

- цінних паперів;

- права на вимогу;

- довгострокових інноваційних кредитів (для резервів на стра-хування життя);

- готівки в касі.

Страховикам забороняється здійснювати інші види кредитної діяльності.

Аудитор перевіряє також правильність формування балансового прибутку.

Баланс та фінансова звітність страховика мають публікуватися щорічно. Достовірність, повнота балансу і річного звіту обов'язково підтверджуються аудиторським висновком.

Аудиторська перевірка страхових організацій повинна гаранту-вати страхувальникам контроль за можливістю виконання договір-них зобов'язань.

2.4. Особливості аудиту в акціонерних товариствах

Розвиток приватної форми власності неможливий без існуван-ня акціонерних товариств. Контроль за їхньою діяльністю здійснює комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" аудит акціонерних товариств є обов'язковим.