- захисту прав акціонерів та інвесторів через розкриття досто-вірної інформації;

- підтвердження повноти і достовірності бухгалтерської звітності;

- визначення реального фінансового стану акціонерних това-риств.

Під час проведення аудиту необхідно керуватися загальною ме-тодологією аудиту окремих об'єктів та господарських операцій бухгалтерського обліку підприємств України. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджені вимоги щодо ауди-торської перевірки акціонерних товариств. У цьому документі ви-значений перелік питань, на підставі яких незалежні аудитори (фірми) повинні підтвердити повноту і достовірність бухгалтерської звітності акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій і сфор-мувати на цій основі висновки про їх реальний фінансовий стан.

Аудитор може самостійно вилучити питання, які є несуттєвими для підприємства, що перевіряється. Аудитор має право включити додаткові питання, які, на його думку, є важливими для складання висновку про реальний фінансовий стан. Аудиторська перевірка пе-редбачає обов'язкове з'ясування таких питань.

Відомості про аудитора.

Основні відомості про емітентів (кількість акціонерів, власників
облігацій, виплата дивідендів).

Порядок формування та обліку статутного фонду.

Облік основних засобів, нематеріальних активів, їх зносу, ре-монту, індексації.

Облік фінансових вкладень.

Облік товарно-матеріальних цінностей.

Облік витрат виробництва і обігу.

Особливу увагу при проведенні аудиторської перевірки акціонер-них товариств необхідно приділити питанню формування і відобра-ження статутного фонду. Аудитор перевіряє відповідність даних бух-галтерського обліку і засновницьких документів.

Синтетичний і аналітичний облік на рахунку "Статутний фонд" перевіряється за даними реєстру власників іменних цінних паперів. Аудитор повинен впевнитися в тому, що на підприємстві правильно здійснюється облік статутного фонду, тобто виконується вимоги щодо ведення субрахунків до рахунка 85.

Визначений статутний фонд (акції органу приватизації).

Оплачений статутний фонд (акції в обігу).

Вилучений статутний фонд (акції вилучені).

Перевіряючи правильність операцій щодо зміни статутного фон-ду на акціонерних товариствах, необхідно керуватися ст. 38, 39 Закону України "Про господарські товариства", які регламентують порядок збільшення або зменшення статутного фонду.

Аудитору слід також перевірити операції викупу акцій у акціо-нерів щодо правильності утримання прибуткового податку. Необхідно перевірити правильність нарахування та сплати дивідендів. Джерелом є прибуток акціонерного товариства після сплати податків. Ди-віденди на акції держави повинні перерахуватись до держбюджету. Особливу увагу необхідно приділити тим випадкам, коли нараховані дивіденди є об'єктом оподаткування для фізичних осіб, перевірити правильність оподаткування.

У випадку бартерних виплат дивідендів аудитор повинен оціни-ти такі операції як негативні. Коли нараховані дивіденди не випла-чуються, а спрямовуються на придбання акцій (ЦП), це є порушен-ням ст. 8, 12, 19 Закону "Про цінні папери та фондову біржу", адже ЦП придбати можна лише за рахунок прибутку.

Особливістю діяльності акціонерних товариств є операції щодо нарахування і виплати дивідендів акціонерам за результатами фінан-сово-господарської діяльності. Перевіряючи облік таких операцій, необхідно звернути увагу на правильність оподаткування сум ви-плачених дивідендів.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, виплачуючи дивіденди своїм акціонерам (власникам), акціонерне товариство повинно на-раховувати та утримувати податок на дивіденди у розмірі 30% на-рахованої суми виплат, незалежно від того, чи є емітент платником податку на прибуток. Зазначений податок перераховується до бюд-жету до виплат дивідендів або разом з нею.

Податок на дивіденди не застосовується у випадку виплати ди-відендів у вигляді акцій (частки, паю), емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди за умови, що така виплата не змінює частки участі всіх акціонерів (власників) у Статутному фонді підприємства-емітента.

Окремим питанням під час аудиторської перевірки виступають операції з цінними паперами. Тут аудитор повинен розглянути:

1) формування балансової вартості паперів відповідно до фак-тичних витрат на їх придбання (купівельна ціна + додаткові витра-ти); правильність відображення операцій в обліку на підставі пра-вильно оформлених документів - актів, договорів.

2) сплата державного мита за операції з ЦП, порядок списання
оплати послуг комерційних банків;

3) порядок зберігання ЦП (каса, депозитарій);

4) відображення продажу в обліку на рахунку 46 з визначенням
фінансового результату.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового рин-ку від 27 січня 1998 р. № 11 затверджено форми фінансової звітності емітентів, які відповідають міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. Перед аудиторським підприємством у зв'язку з цим вини-кають завдання щодо перевірок такої звітності, з одного боку, а з іншого - щодо допомоги акціонерним товариствам у правильності її складання. Ці заходи сприятимуть упорядкуванню процесу на-дання інформації про діяльність АТ користувачам, забезпеченню за-хисту і доступності інформації, встановленню відповідності суб'єктів фондового ринку за повноту, достовірність, конфіденційність при наданні і використанні інформації.

2.5. Особливості аудиту акціонерів-засновників комерційних банків

"Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків" затверджене постановою Правління НБУ від 21.07.98 р. № 281. Воно розроблене на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність", "Про аудиторську діяльність", "Про цінні па-пери і фондову біржу", нормативних актів Національного банку України і визначає вимоги щодо правильності формування статут-них фондів комерційних банків, а також підтвердження незалежним аудитом наявності у юридичних осіб-акціонерів банків вільних влас-них коштів для здійснення внесків до статутних фондів банків відпо-відно до чинного законодавства.

Перевіряються лише ті засновники комерційного банку, які ма-ють частку у загальному оголошеному статутному фонді, що стано-вить 5% та більше.

Аудиторська перевірка юридичної особи - засновника (акціонера, учасника) банку здійснюється за певний строк станом на перше число кожного місяця, у якому юридична особа зробила внесок до статутного капіталу банку згідно з чинним законодавством У країни у сфері фінансово-господарської діяльності та оподаткування, відпо-відно до правил введення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Аудитору треба впевнитися у достовірності бухгалтерської звітності юридичної особи - засновника (акціонера, учасника) бан-ку, яка надається до Національного банку України.

Він встановлює наявність або