10) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пи-тання відповідно до його Регламенту;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Засідання Президії Верховного Суду України проводять не рідше одного разу на два місяці. Вони є повноважними за наявності двох третин її членів.

За потреби можуть провадити спільні засідання Президії Вер-ховного Суду України та Ради суддів України, а також Державної судової адміністрації України. В 2004 року на спільному засіданні Президії Верховного Суду України, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України розглянуто питання про стан здійснення судочинства в Україні в 2004 р. і завдання на 2005 р. та про підсумки роботи Державної судової адміністрації в 2004 р. і пріоритетні напрями організаційного забезпечення діяль-ності судів у поточному році. Із зазначених питань було прийнято дві постанови, що сприятиме підвищенню рівня правосуддя.

Президія приймає постанови більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. Постанови підписує Голова Верховного Суду України або його заступник, який головував на засіданні.

Контроль і нагляд за діяльністю міліції.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера-тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, спря-мований на забезпечення встановленого порядку, виявлення і розкриття злочинів, розгляду заяв та повідомлень про них, за-конності здійснення оперативних заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень. „Розслідування злочи-нів - це така діяльність, у якій зведено до мінімуму будь-які „зовнішні” види контролю (наприклад, народний, громадський, позавідомчий). У зв'язку з чим прокурорський нагляд тут має бути максимальний, з імперативними повноваженнями проку-рора”.

Предметом правозахисної діяльності прокуратури при цьому є перш за все інтереси суспільства, держави, їх охорона від зло-чинних посягань. Не менш важливе значення має також захист прав і законних інтересів потерпілих від злочину громадян, за-безпечення об'єктивного розгляду їх заяв і скарг, вжиття заходів для відшкодування їм матеріальних та моральних збитків. Сут-ність правоохоронної діяльності прокуратури виявляється у про-тидії виникненню та розвитку протиправних вчинків у першу чергу з боку державних органів та їх посадових осіб, які мають спеціальні, визначені законом повноваження з обмеження кон-ституційних прав громадян, нейтралізації та ліквідації порушень, правової оцінки вчиненого та притягнення винних до відпові-дальності.

Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльні-стю поширюється на оперативні підрозділи органів внутрішніх справ - кримінальну та спеціальну мі-ліцію, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочин-ністю, оперативно-розшукові підрозділи державної автомобільної інспекції.

Повноваження прокурора, встановлені кримінально-проце-суальним законодавством та іншими нормативними актами, по-ширюються на слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції, що об'єднані процесуальним поняттям „органи попереднього розслідування”. Так, у ст. 227 КПК України передбачені такі повноваження:

повернення кримінальних справ органам попереднього
слідства з вказівками щодо провадження додаткового розсліду-вання; вилучення справи від органу дізнання і передача її слідчо-му; усунення особи, яка проводить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо во-ни допустили порушення закону при розслідуванні справи; порушення кримінальної справи або відмова порушити її; закриття або зупинення провадження у кримінальних справах; затвер-дження обвинувального висновку; направлення справи до суду.

Значення прокурорського нагляду на цьому комплексному напрямі правоохоронної діяльності важко переоцінити. Як відо-мо, при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та попереднього слідства неминуче зачіпаються, а часто й істотно обмежуються права і законні інтереси громадян, гарантовані Конституцією України та іншими законами (право на свободу, недоторканність житла і т. ін.).

При виконанні професійного обов'язку з додержання поряд-ку розгляду заяв і повідомлень про злочини прокурор повинен стежити за тим, щоб всі заяви та повідомлення були зареєстро-вані і, щодо них своєчасно було прийнято одне з таких рішень: порушено кримінальну справу; відмовлено в порушенні кримі-нальної справи; заяву направлено на розгляд за належністю.

Порядок попереднього розслідування злочинів детально ре-гламентовано Кримінально-процесуальним кодексом України. Прокурорський нагляд за безумовним його додержанням є од-нією з гарантій забезпечення прав учасників кримінального про-цесу (підозрюваних, обвинуваченого, потерпілого, свідків), невід-воротності відповідальності за вчинений злочин. Генеральний прокурор України вимагає зосередити зусилля на підвищенні рівня прокурорського нагляду для того, щоб ефективно впливати на результативність і якість дізнання та слідства, сприяти роз-криттю злочинів, захисту особи, її конституційних прав, а також інтересів держави і суспільства від злочинних посягань при неухильному додержанні органами Слідства та дізнання вимог закону

Практичне завдання:

1. Апеляційне, касаційне подання прокурора

Апеляційному суду

Сумської області

АПЕЛЯЦІЯ

на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 21.08.2005 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно Бондаренка Петра Васильовича за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України

Постановою суду від 21.08.2005 суддя Зарічного районного суду м.Суми Васильєва В.О. відмовила у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно Бондаренка П.В. по кримінальній справі за звинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, мотивуючи це тим, що він має постійне місце проживання, працює, навчається на заочному відділенні в СНАУ, має на утриманні сина 1996 року народження та утримує доньку дружини від першого шлюбу Мирославу, 1994 року народження, раніше не засуджувався, частково відшкодував заподіяні збитки, та застосовано запобіжний захід у вигляді