позивача. Прокурор самостійно визначає підстави для представ-ництва в судах, форму його здійснення й може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаче-ному законом. Право прокурора на позов регламентовано цивільно-процесу-альним (щодо захисту прав фізичної особи), господарсько-про-цесуальним законодавством (щодо захисту прав юридичної осо-би), іншими нормативними актами, а також конкретизовано на-казами Генерального прокурора України. Він зобов'язаний використати це право для забезпечення захисту соціальних прав громадян, а також відшкодування шкоди, завданої державі, дер-жавним підприємствам, установам і організаціям, стягнення за-боргованості перед бюджетом, пенсійним фондом та ін. Правозахисну діяльність прокуратури не протиставляють аналогічній діяльності суду. Вона лише доповнює її. Більше того, на свій роз-суд суд може визнати необхідним обов'язкову участь прокурора в суді для надання висновків з метою здійснення покладених на нього обов'язків.
Процесуальне становище прокурора в ролі позивача дещо відрізняється від становища інших осіб, які заявляють позов у цивільній справі. Так, прокурор не несе судових витрат, до нього не може бути пред'явлено зустрічного позову, він не може укла-дати мирову угоду, а рішення суду за позовом прокурора поши-рюється не на прокурора, а на особу, в інтересах якої пред'явлено позов.
Громадяни, юридичні особи й держава в особі її органів само-стійно звертаються до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, які охороняє закон. Прокурор же здійснює представниц-тво в суді лише тоді, коли громадянин неспроможний через фізич-ний чи матеріальний стан або з інших причин самостійно захис-тити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесу-альні повноваження. Захист прав неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних, безвісно відсутніх прокурор здійснює в суді, представляючи їхні інтереси, лише тоді, коли батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники, органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування не виконують передбачених законом обов'язків. Прокурор має право подавати позов до господарського суду в інтересах держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, а й у діяльності приватних підприємств, товариств, захист підприємств з іноземними інвестиціями.
За Конституцією України всі форми власності юридичні рівноправні. Тому прокурор з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку самостійно визначає, посилаючись на закон, на підставі якого подано позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушен-ня матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в по-зовній заяві необхідність їхнього захисту та зазначає орган, упов-новажений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи реальний стан економіки в нашій державі та зни-ження життєвого рівня значної частини населення, сьогодні є пе-редчасною й необґрунтованою спроба усунути прокуратуру від забезпечення за допомогою судових засобів додержання консти-туційних прав громадян, і насамперед соціально-економічних: права кожного на працю, належні, безпечні й здорові умови праці, заробітну плату, не нижчу визначеної законом, і на своєчасне її отримування, права приватної власності тощо.
Відповідно до ст. 292 ЦПК України прокурор має право вносити апеляційне подання на рішення суду, що не набрало законної сили, коли він брав участь у справі. Підста-вами для внесення касаційного подання прокурором згідно зі ст. 324 ЦПК України є неправильне зас-тосування судом норм матеріального права чи порушення норм про-цесуального права.
Ширші процесуальні повноваження прокурора передбачено ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК). Так, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представ-ництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу в спра-ву прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідо-мити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Уразі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, зазначе-ний орган набуває статусу позивача.
Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні — також і усно.
Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє пози-вача права вимагати розв'язання спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором у інтересах держави, не позбав-ляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розв'язання спору по суті.
Отже, на відміну від цивільного процесу, повноваження проку-рора в розгляді справ господарським судом законодавцем дещо розширено. Прокурор у господарському суді не є представником держави, він виступає як посадова особа найважливішого право-охоронного органу — прокуратури, який без особливих доручень від цього органу, а лише на підставі закону та свого службового становища виконує завдання представництва інтересів у суді.
4. Загальний нагляд
Суть і призначення загального нагляду поляга-ють у тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури з додержанням і точним виконанням законів в усіх сферах життєдіяльності держави.
До предмета загального нагляду входять законність актів, вида-них органами державного управління, місцевими радами, їх виконавчими органами, громадськими організаціями і посадовими осо-бами. До таких правових актів належать накази, рішення, ухвали, розпорядження, інструкції та інші нормативні документи як загаль-ного, так і індивідуального характеру. Нагляд за додержанням за-конів у сфері економічних та міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митної та зовнішньоеко-номічної діяльності становить значну частину діяльності прокура-тури.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при вико-нанні загального нагляду прокурор користується великими