Структура системи права характеризується галузевим поді-лом та відсутністю поділу права на приватне і публічне.

Становлення соціалістичної правової сім'ї у своєму розвит-ку проходить чотири стадії:

- стадія закріплення переходу влади у руки трудящих на чолі з пролетарською партією і проголошення основ нового суспіль-ного ладу;

- стадія розвитку основ нового законодавства і активної правотворчої діяльності центральних та місцевих органів соціа-лістичної держави;

- стадія конституційного закріплення співвідношення сил у класовій боротьбі, основ державного і суспільного ладу;

- стадія кодифікаційного оформлення соціалістичного права.

У своєму подальшому розвитку соціалістичне право прохо-дить три етапи. На першому етапі соціалістичне право є правом пролетарським, адже воно служить інтересам і цілям диктату-ри пролетаріату. На другому етапі соціально-класова основа со-ціалістичного права суттєво розширюється і поглиблюється. Третій етап завершується перетворенням пролетарського права
на загальнонародне.

Сім'я звичаєвого права. Звичаєва правова сім'я - це су-купність національних правових систем держав, що мають спі-льні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенден-цій розвитку на основі норми-звичаю як основного джерела права, що становить тісне переплетення юридичних, моральних та міфічних приписів, які склалися природним шляхом і ви-знані державою.

Звичаєва правова сім'я формується зі звичаїв та філософсь-ко-етичних вчень. Звичай, що є основним юридичним джерелом права, фіксується в нормативному акті або в судовому рі-шенні, а структура системи права, як правило, обумовлена впли-вом європейського права.

Звичаєва правова сім'я складається з двох правових систем - далекосхідної та звичаєво-общинної.

Далекосхідна група правових систем - це сукупність право-вих систем, в основі формування яких знаходяться не норми права, а норми моралі, звичаї, традиції.

Далекосхідну групу правових систем складають правові си-стеми Японії, Бірми, Південної Кореї, Монголії, країн Індокитаю, Малайзії тощо. Найвиразніше специфіка морально-ідеологічно-го підходу до права, що суттєво впливав і на правові системи інших країн Сходу, виявляється в Японії.

Японське право - сукупність моральних, релігійних і право-вих норм, що склалися на основі релігійно-філософських концеп-цій Стародавнього Китаю, власних звичаїв, рецепції іноземного (американського та романо-германського) права.

Звичаєво-общинна група правових систем - це сукупність правових систем, що сформувалися на основі норм-звичаїв, які склалися природним шляхом, а також правових норм, які були запозичені в колоніальних держав.

Характерна для країн Тропічної і Екваторіальної Африки, а також для Мадагаскару.

Своєрідність звичаєво-общинної групи правових систем по-лягає в тому, що звичаєве право:

- визнається більшістю населення як регулятор суспільних від-носин, особливо за межами міст. Звичай в Африці є провідним джерелом права. Він встановлює правила організації суспіль-ства як у політичній, так і в економічній сфері, регулює шлюб-но-сімейні відносини, правила обміну товарів, норм криміналь-ного права та процесу тощо. Усе це пояснюється тим, що гармо-нія в суспільстві, що підтримується за допомогою звичаю є кра-щою, ніж повага до закону. І хоча сфера звичаїв у праві сього-дні дещо звужена, його значення не втрачене ще й досі;

- діє в межах общини, відображає покору людини суспільству, прагне забезпечити єдність і згуртованість соціальної групи (племені, роду, селища тощо);

- являє собою поєднання моральних, релігійних та правових норм, а також ритуалів, що відображають культ предків, зв'я-зок з навколишнім середовищем, «духами» та іншими надприродними істотами. Відсутність покори звичаям озна-чає неповагу до предків; і може спричинити гнів духів Землі, адже, згідно з африканськими віруваннями, останки предків знаходяться в ґрунті, проте їх дух літає над живими;

- не є єдиним для всіх общин. Звичаєві норми є досить числен-ними, адже кожна соціальна група має свої звички і тради-ції. Різноманітність звичаїв, їх розрізненість, а також знач-ний вплив міфології та відсутність письмової форми викла-дення не дозволяють ефективно використовувати їх для ство-рення африканських національних правових систем анало-гічно європейським.

Останнє пояснюється тим, що між європейським і африкан-ським правом є досить суттєві відмінності:

- норми-звичаї не диференційовані на права та обов'язки;

- акцент у них робиться насамперед на обов'язки морального, а не юридичного плану;

- суб'єктивні права є несуттєвими порівняно з правами общини.

Змішані правові сім'ї. Змішані правові сім'ї - це сукупність національних правових систем, що мають спільні риси, які виявляються в єдності закономірностей та тенденцій розвитку на основі сприйняття елементів романо-германського, англо-американського і соціалістичного типу.

До цієї правової сім'ї належать північноєвропейська (скан-динавська), латиноамериканська та пострадянська група право-вих систем.

Регіонами поширення північноєвропейського права є Шве-ція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія. Суттєвий вплив ця гру-па справляє на країни Прибалтики - Латвію, Литву, Естонію.

Основними джерелами скандинавського права є:

- закони, що поділяються на конституційні та звичаєві;

- підзаконні акти, що приймаються урядом в порядку делего-ваного законодавства;

- підзаконні акти міністерств і відомств;

- правові звичаї, що визнаються допоміжними юридичними джерелами права;

- судові прецеденти, що використовуються у випадках, коли певні питання не урегульовані нормативно-правовими актами;

- принципи права, що можуть використовуватися як джерела права при розгляді конкретних справ.

Латиноамериканське право поєднало романо-германську пра-вову сім'ю (у сфері приватного права) та англо-американську правову сім'ю (у сфері публічного права).

Так, Конституція США стала основою для конституцій країн Латинської Америки, а Цивільний кодекс Франції - для латино-американського цивільного законодавства.

Пострадянську групу правових систем утворюють як норми, що є притаманними романо-германській правовій сім'ї, так і но-рми соціалістичного права. Ця група складається з правових систем України, Росії, Білорусії тощо.

Типи правових сімей:

Правова сім’я | Група національних правових систем | Країни чи регіони | Домінуюча форма права

Англо-американська | Англосаксонська

Американська

Система європейського загального права

Система позаєвропейського загального права | Англія, Уельс

США

Ірландія, Шотландія

Канада, Австралія, Нова Зеландія

Романо-германська | Романська

Германська | Італія, Франція, Іспанія та ін.

Релігійна | Мусульманська

Індуська

Католицька

Іудейська | Іран, Пакистан

Індія, Непал

Ватикан

Ізраїль

Соціалістична | КНР, КНДР, В’єтнам, Куба

Сім’я звичаєвого права