чергу така звітність передбачена перед трудовим колективом, на який

поширюється цей колективний договір. Крім того, ст. 16 Закону України

«Про колективні договори і угоди» передбачено направлення статистичних

даних про колективні договори, угоди в органи державної статистики в

порядку, що встановлюється Міністерством статистики України.

Згідно КЗпП контроль за виконанням колективного договору

проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку,

визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови

колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати

власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих

порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути

порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають

право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Сторони, що уклали колективний договір, самі контролюють його

виконання. Для здійснення контролю сторони вправі уповноважити своїх

представників. При цьому кожна зі сторін зобов'язана, на вимогу іншої

сторони, надати необхідну інформацію.

Спеціальні правила встановлені частиною четвертою ст. 20 Закону

26*

"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" щодо контролю

виконання колективних договорів, угод профспілками. У разі порушення

роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами

місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди, профспілки,

їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення таких

порушень. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди

в зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи

бездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Тепер це правило включено

дост.19КЗпП.

27

9

Висновок.

ї'

Акти соціального партнерства є різновидом нормативно-правових

договорів, зміст яких охоплює норми права, прийняті за домовленістю сторін

на основі попередніх переговорів. Колективні договори і угоди містять

зобов'язальні положення, що е обов'язковими для роботодавців та їх

об'єднань, представників найманих працівників та їх об'єднань, органів

державної виконавчої влади. Умови колективних договорів і угод діють

безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері

дії сторін, що їх підписали.

Законодавство України містить положення, згідно з якими угоди на

державному, галузевому, регіональному рівнях укладаються на двосторонній

основі. Проте практика їх укладення, що сформувалася в Україні, засвідчила

одночасне представництво органами державної виконавчої влади інтересів і

роботодавця, і держави. Визнання Кабінету Міністрів України та міністерств

України сторонами генеральних, галузевих угод має своє об'єктивне

пояснення. По-перше, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями

щодо управління майном, яке є у загальнодержавній власності, вирішення

питань про створення державних підприємств, установ і організацій, надає їм

в оперативне управління чи повне господарське відання державне майно,

здійснює контроль за ефективністю використання та збереження цього

майна, тобто виступає уповноваженим органом власника. По-друге, у

практиці зарубіжних країн поширене укладення колективних договорів

(угод) як на двосторонній основі, так і тристоронній, коли третьою стороною

поряд з об'єднаннями власників та професійних спілок виступають державні

органи, оскільки питання, що вирішуються на колективно-договірному рівні,

стосуються інтересів суспільства загалом та держави. Така відособлена роль

Кабінету Міністрів України як органу державної виконавчої влади, а не лише

роботодавця, відображена у змісті Генеральної угоди на 2002—2003 роки. В

28

цій угоді передбачаються зобов'язання роботодавців і профспілок та окремо

визначені обов'язки Кабінету Міністрів України як вищого органу державної

виконавчої влади. «

Існують суперечності у Законі України «Про колективні договори і

угоди» щодо визначення сторін угоди на регіональному рівні. Ними є місцеві

органи державної влади або регіональні об'єднання підприємців, якщо вони

мають відповідні повноваження, і об'єднання профспілок чи інші

уповноважені трудовим колективом органи. У цьому випадку, як бачимо,

законодавець виводить державні органи з об'єднань підприємців і визнає їх

самостійною стороною угоди, вказуючи, що остання укладається або з

підприємцями, або з органами державної влади. Тобто формально

регіональна угода укладається також на двосторонній основі, але фактично

наявні три суб'єкти правовідносин, які наділені правом укладення угоди.

Така позиція не сприяє визначенню територіальної сфери дії угод,

встановленню їх сторін та й компетенції останніх.

Отже, законодавцю потрібно внести зміни до трудового законодавства

України, якими встановити тристороннє укладення угод на державному

(всеукраїнському), галузевому, адміністративно-територіальному рівнях з

участю представників найманих працівників, роботодавців та держави.

29

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«ТЕПЛОЗБУТ»

Колективний договір укладається на підставі чинного законодавства,

прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих,

трудових та соціально-економічних відносин і узгодження інтересів

трудящих, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір

укладається між директором підприємства, уповноваженим власником

міською адміністрацією з однією сторони та профспілковим комітетом ,

уповноваженим трудовим колективом, який являється єдиним

представником в підписанні колективного договору, в рішенні колективних

трудових спорів, при зупиненні дій власника, що суперечать умовам

колективного договору. Сторони домовились:

1. У сфері розвитку виробничих та трудових відносин.

Головним завданням трудового колективу є надійне забезпечення

тепловою енергією населення міста, всебічна економія матеріальних та

сировинних ресурсів з метою отримання прибутку, як основного показника

фінансової діяльності підприємства та доходів працюючих.

З цією метою уповноважений власника зобов'язується виконувати

комплекс організаційно-технічних заходів. Додаток 1-1.

Виконати план по навчанню та перепідготовці кадрів. Додаток 1-2.

Створити необхідні умови для високопродуктивної праці працюючим

згідно з трудовим договором та професією, забезпечивши робочі місця

матеріалами, інструментами, умовами в участі в управлінні виробництвом .

забезпечити виконання правил внутрішнього розпорядку.

На підприємстві встановлювати єдиний режим роботи з п'ятиденним

40 годинним робочим тижнем і єдиним річним графіком. Додаток 1-7.

Для змінного персоналу встановлювати підсумковий облік робочого

часу згідно затвердженого графіка з тривалістю зміни не більше 12 годин .

Всім працівникам чергові відпустки надавати згідно з Законом про

відпустки -24 календарним дні. Додаткові відпустки за роботу в шкідливих

умовах та в зв'язку з ненормованим робочим днем згідно Додатку 1-3, 1-4.

З метою соціального та економічного захисту не допускати звільнення

висококваліфікованих працівників зі стажем роботи на підприємстві зі

стажем роботи на підприємстві 15 років і більше , а також багатодітних

матерів ( батьків), одиноких матерів (батьків), які мають дітей віком до 14

років , або дітей-інвалідів у зв'язку із скороченням штатів, перевчивши їх

іншим професіям та працевлаштувати їх у себе на