залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності корегуванню в

бік зменшення не підлягає.

Розмір одноразової допомоги потерпілому встановлюється колективним договором

( угодою, трудовим договором). При стійкій втраті працездатності, яка визначається

МСЕК, розмір допомоги повинен бути не меншим умови, визначеної з розрохунку

середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним

професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім"ї повинен бути

4

не меншим 5-річного заробітку і, крім того , не меншим 1-річного заробітку на

кожного утриманця, померлого, також на його дитину, яка народилася після його

смерті.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлений факт невиконання

потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової

допомоги може бути змушений у порядку, який визначається трудовим колективом

за поданням власника та профспілкового комітету

підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого

встановлюється комісією з розслідування .

Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону праці" відшкодування моральної

шкоди провидиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці

призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних

життєвих зв"язків , вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого

життя . Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання , заподіяні

працівникові в наслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило

погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань,

погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального

характету.

Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого або висновком медичних

органів у вигляді одноразової грошової виплати, розмір якої визначається в

кожному конкретному випадку на основі домовленості сторін ( власника ,

профспілкового органу і потерпілого) ; рішення комісії з трудових спорів або

рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150

неоподатковуваних мінімувів доходів громадян незалежно від інших будь -яких

виплат ( п. 11 Правил в редакції постанови Кабінету Міністів України № 1100 від З

жовтня 1997р.).

Власник відшкодовує потерпілому виплати витрати на медичну і соціальну

допомогу ( додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний і

звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування .санаторно-курортне

лікування , придбання спеціальних засобів пересування тощо). При визначенні

розміру витрат на медичну і соціальну допомогу ступінь вини потерпілого не

враховується. Потреба в таких виплатах визначається висновками МСЕК.

Розмір витрат на догляд за потерпілим визначається МСЕК і не може бути меншим

ніж 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян- на спеціальний медичний

догляд ( масаж, уколи тощо); 1 неоподатковуваного міенімуму доходів громадян -

на звичайний догляд; 0,5 неоподатковуваного мінімуму громадян - на побутовий

догляд ( прибирання кімнати , прання білизни тощо).

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати його похорони несе

власник.

Виплата суми відшкодування шкоди проводиться власником, з вини якого настало

ушкодження здоров"я в наслідок нещасного випадку, професійного захворювання .

При виїзді потерпілого або осіб, що мають право на відшкодування шкоди, на

постійне місце проживання за межі України, встановлені суми переказуються

власником за їхньою адресою в порядку, передбаченому міжнародними угодами.

Власник зобов"язаний розглянути заяву про відшкодування шкоди й ухвалити

відповідне рішення протягом 10 днів. Рішення оформляється наказом

5

Власник зобов"язаний розглянути заяву про відшкодування шкоди й ухвалити

відповідне рішення протягом 10 днів. Рішення оформляється наказом

розпорядженням ) власика, копія якого вручається протягом 10 днів зацікавленим

особам.

Спори між потерпілим або іншими зацікавленими особами і власником про право на

відшкодування шкоди розглядаються в порядку, встановленому для розгляду

трудових спорів (КТС, суд).

1.4.3. Матеріальна відповідальність власника або

уповноваженого ним органу при рпорушенні обов'язків щодо

видачі працівникові документів про його працю

і заробітну плату.

Власник (уповноважений ним орган) зобов"язаний не тільки відповідним чином

оформляти трудові відносини, його обов'язком є видача документів які мають

значення для працівників( трудова книжка, довідка про його роботу на даному

підприємстві, в установі, організації, довідка про його роботу на даному

підприємстві , в установі, організації , довідка про наявність стажу , про заробітну

плату тощо ) (статті 47,49 КЗпП).

Матеріальна шкода , заподіяна працівников при порушенні власником цього

обов"язку, виражається в неможливості працевлаштування через відсутність

трудової книжки, в несвоєчасному призначенні пенсії, допомоги, інших виплат.

Чинне трудове закодавство не містить норм , що передбачають пряму матеріальну

відповідальність власника в таких ситуаціях.

1.4.4. Матеріальна відповідальність підприємства за

незабезпечення збереження особистих речей працівника під

час роботи.

Згідно зі ст.153 КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку на

підприємстах повинні створюватися здорові, безпечні умови праці, відповідні умови

для нормальної робои. До яких умов відноситься створена на підприємствах , в

установах, організаціях спеціальних місць, де працівники під час рботи можуть

залишити свої особисті речі. Незалежно від того, як організовано зберігання речей

тощо), власник зобов'язаний забезпечити збереження цього майна . Невиконання

зазначеного обов'язку, що призвело до псування , знищення або розкрадання

особистих речей працівника під час роботи .тягне за собою обов'язок

відшкодування заподіяної щкоди.

Потрібно відмітити , що питання матеріальної відповідальності за ушкодження

здоровая працівника врегульовано чинним трудовим законодавством, у той час як

інші випадки матеріальної відповідальності власника або уповноваженого ним

органу значною мірою потребують регламентації нормами трудового законодавства.

2.Система документів необхідних при розслідуванні нещасних

випадків на виробнинті.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 . № 1112, а саме

"Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків ,професійних

захворювань і аварій на виробництві.

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров"я працівника,

л "еу^к'ання ним поранення т^авм? ^7 том^7 чиел! внасл^ок тілесних ушкоджень.

заподіяних іншою особою, у разі зникнення працівники під час виконання ним

трудових обов"язків , а також у разі смерті працівникана підприємстві ( долі —

нещасні випадки).

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи

інша особа-свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього

керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до

подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівнк робіт ( уповноважена

особа підприємства)