Зміст.

Тема: Основні принципи трудового права України.

Вступ. 5

1. Теоретична частина.

1.1. Поняття основних принципів трудового права України. 7

1.2. Принципи, які визначають залучення громадян до праці. 13

1.3. Принципи, які визначають умови праці та

управління виробництвом. 20

1.4. Принципи, які визначають застосування праці працівників. 29

1.5. Принципи, які визначають охорону трудових прав працівника. 33 Висновок. 41 2. Практична частина.

2.1. Скласти опорно-логічну схему "Основні принци

трудового права". 43

2.2. Виконати завдання №1,2,3 Практикуму з трудового

права України. 44

Список використаної літератури. 52

Тема: Основні принципи трудового права України.

1. Теоретична частина.

Вступ.

а

У юридичній літературі вважалося свого часу, що принципи права - це

продукт людської діяльності, їх джерелами є сфера ідеології. І щоб одержати

статус принципів права, певні керівні положення мають бути відображені у

самому праві, у змісті норм права.

Сучасні дослідження принципів права обґрунтовують об'єктивний

характер цієї категорії. Це такі засадничі основи права, які відповідають

характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним

6

процесам, що відбуваються у суспільстві. Саме така залежність зумовлює

характер правотворчості, зміст правових норм, способи й методи реалізації

права.

Загальносоціальне право і юридичне право можна розглядати сьогодні як

ціле і його частину у нерозривному їх взаємозв'язку. Загальносоціальне право

відносно юридичного права є первинним, воно з'являється задовго до появи

держави, продуктом якої є власне юридичне право, яке виникає у надрах уже

існуючого загальносоціального права. Принципи права необхідно виводити із

самої правової матерії, а не з ідеологічних категорій. Вони охоплюють усю

правову матерію - і ідеї, і норми, і відносини - та надають їй логічності,

послідовності, збалансованості. У принципах права ніби синтезується світовий

досвід розвитку права, досвід цивілізації. Принципи - це свого роду «сухий

залишок» найбагатшої правової матерії, її суть, звільнена від конкретики.

Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні права». Тому

юридичне право не може суттєво відступати від усталених і апробованих

постулатів загальносоціального права. Більшість з них держава закріплює у

правових нормах і вони продовжують свою регулятивну функцію вже як

юридичне право.

Водночас у державне організованому суспільстві існують норми

загальносоціального права, які з різних причин не трансплантувались у норми

юридичного права, тобто загальносоціаль-; не право не зникає з появою

держави і юридичного права. Воно 5 виступає підґрунтям для юридичного

права, а тому можна вва-і жати, що Загальносоціальне право якраз і є тими

принципами, на яких базується юридичне право як система норм.

1.1. Поняття основних принципів трудового права України.

Суспільна організація праці, яка виражає економічні закономірності

суспільної праці, визначає зміст основних положень, на яких базується право.

Ці основні положення, що є визначальними вданому суспільстві, прийнято

називати основними принципами суспільної організації праці.

Суспільна організація праці є одним з конкретних виразів економічних

відносин. Економічні закономірності в організації суспільного виробництва, що

знаходять своє відображення в загальних рисах у правових актах, якими

врегульовані суспільні трудові відносини, охоплюють питання не тільки

виробництва, а й розподілу суспільного продукту.

Кожна галузь права має певні основні ідеї та тенденції, які пронизують

усе законодавство, визначають цю галузь і найбільш для неї характерні. Такі

основні ідеї та тенденції має й трудове право, що закріплено в Конституції як*

Основному Законі держави і законодавчих актах про працю.

Основні ідеї та тенденції втілюються в законі, правових нормах, правилах

поведінки. Але вони ніколи не зводяться до них, не вичерпуються ними.

Право - не тільки сукупність норм і установок, а й правові принципи, що

лежать в основі законодавства, зумовлюють існування форми і головним чином

змісту певної системи законодавства, без якого немає права.

Правові принципи становлять ту частину суспільної надбудови, котра

визначається базисними, соціально-економічними відносинами суспільства,

його структурою. Вони є наслідком відображення економічних відносин. У

процесі урегулювання правом цих відносин здійснюється безпосереднє

переведення економічних відносин в юридичні принципи.

Разом з тим правові принципи спрямовують суспільну свідомість, що є

складовою частиною світогляду. Врахування світогляду і економічних основ,

що закладені в правових принципах, розкриває їх взаємодію з суспільною

психологією на рівні норм традиційної культури. Тому правові принципи є не

тільки правовою, а й філософською і соціологічною категоріями.

У розумінні школи природного права принципи визначаються як

моральні норми, на які спирається суспільний лад. Вони існують у самій

природі суспільних відносин і мають керівний вплив щодо права,

встановленого людьми. Таке розуміння принципів права сформувалося у

XVII—XVIII століттях. Особливого розвитку ця ідея зазнала у період Великої

Французької революції.

Історично-правова школа у XIX ст. сформулювала протилежну позицію.

Її зміст полягав у тому, що принципи права слід шукати у самих текстах

правових норм шляхом логічного розмірковування, аналізу, відшукувати

суспільно-економічні ідеї, що містять правові принципи. Це позитивістське

розуміння принципів права стало однією з основ правової держави.

Спори про сутність принципів права тривають вже протягом значного

часу, але єдиної думки наука права так і не виробила. Сучасні концепції права

людини прямо посилаються на природжені та невід'ємні права особи. Не

«

меншою популярністю користується концепція правової держави, що також

пов'язана з позитивістським розумінням принципів права.

Поряд з принципами нормативного характеру вирізняються також

принципи постулатного характеру, під якими розуміються провідні ідеї

правової галузі. Ними визнаються постулати, сформульовані щодо законодавця

та органів, які застосовують право.

Виявлення правових принципів має важливе теоретичне і практичне

значення. Для трудового права теоретичне значення основних принципів

полягає в тому, що вони дають можливість порівняти право різних держав, а

також право однієї країни на різних історичних етапах. Практичне значення

основних принципів вбачається в тому, що вони створюють основу єдиного

розуміння положень законодавства про працю, сприяють усвідомленню права і

тим самим дають можливість однакового тлумачення цих положень права.

Крім того, теоретичне і практичне значення принципів трудового права

полягає в тому, що це - ідеї, виражені в формі правової норми. Це означає, що

принципи є правовими припасами, причому приписами обов'язковими. Правові

норми зобов'язують органи влади і управління, керівників підприємств,

установ, організацій, власників