іахисту своїх прав і свобод

Принцип матеріального забезпечення

у разі непрацездатності

44

2.2. Виконати завдання №1, 2, стор. 47, №3 стор. 48 Практикуму з

трудового права України К.: Юрінком Інтер 1999р. за ред.

Г.1. Чанишева.

Завдання 1.

1.1. У яких статтях Конституції України закріплено основні

принципи правового регулювання відносин у сфері суспільної

організації праці?

Основні принципи правового регулювання відносин у сфері суспільної

організації праці закріплено у ст. 43,24,36,46 Конституції України.

1.2. У яких статтях Конституції закріплено основні права і свободи

людини і громадянина у сфері суспільної організації праці?

Основні права і свободи людини і громадянина у сфері суспільної

організації праці закріплено у ст. 43,44,45,46 Конституції України.

1.3. Розкрийте роль локальних правових актів в регулюванні умов

праці. Наведіть приклади таких актів.

Завдяки локальному регулюванню трудових відносин розвиваються

демократичні засади у виробничій діяльності. Співвідношення ж локального і

централізованого регулювання є показником демократизму існуючої правової

системи суспільства.

Локальна нормотворчість здійснюється безпосередньо учасниками

трудових відносин, які беруть участь у створенні цих норм, можуть впливати на

їх зміст. Це дає можливість працюючим знати обсяг належних їм прав та

обов'язків, що визначені локальними нормами, максимально пристосовуючи їх

для реалізації своїх інтересів'га задоволення потреб.

Таким чином, локальна норма в трудовому праві України - правило

загальнообов'язкової поведінки, що попередньо санкціоноване державою і

45

прийняте у встановленому законом порядку безпосередньо на підприємстві, в

установі, організації, діє в його межах.

Основним локальним* документом на підприємствах, в установах,

організаціях є колективний договір.

Іншим важливим локальним правовим актом є правила внутрішнього

трудового розпорядку, якими на підприємствах, в установах, організаціях

встановлюються певний режим праці, правила поведінки учасників спільної

праці, передбачаються .їх права і обов'язки. Правила внутрішнього трудового

розпорядку підприємства, установи, організації відповідно до ст. 142 КЗпП за-

тверджуються трудовими колективами за поданням власника або

уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових і

галузевих правил. *

До локальної нормотворчості належать також встановлення систем

оплати праці і форм матеріального заохочення, затвердження положень про

преміювання і виплату винагороди за підсумками роботи за рік. Ці локальні

акти приймаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням

з профспілковим органом, яким надані права встановлювати показники і умови

преміювання для працівників по професіях, бригадах, змінах, цехах та інших

структурних підрозділах. Від того, наскільки повно враховуватимуться при

локальній нормотворчості характер виробництва цеху, дільниці, зміни,

оптимально вибрані показники і встановлені розміри преміювання, залежить

ефективність застосування матеріального стимулювання.

Положення про виплату винагороди за підсумками річної роботи

підприємства, як і низка інших локальних актів, становить собою нормативну

угоду між власником або уповноваженим ним органом і профспілковим

комітетом.

»-

Таким чином, локальні норми, що приймаються власником підприємства,

установи, організації або уповноваженим ним органом спільно з трудовим

колективом або за погодженням з профспілковим комітетом, є складовою

частиною .системи трудового права. Вони повинні бути внутрішньо

46

погодженими з більш загальними правовими нормами, які посідають провідне,

визначальне місце в ієрархії правових норм.

1.4. Розкрийте значення керівних роз'яснень Пленуму Верховного

Суду України щодо розгляду трудових спорів, назвіть їх.

Тлумачення і використання судовими органами законодавства про працю

дає їм можливість здійснювати судовий нагляд за додержанням чинного

законодавства і тим самим сприяти здійсненню економічних та соціальних

завдань, що стоять перед державою і народним господарством.

Керівні роз'яснення, що приймаються Пленумом Верховного Суду

України, містять тлумачення норм права, орієнтують судову практику на

правильне застосування чинного законодавства. Під тлумаченням нормативних

актів розуміється, по-перше, усвідомлення певним суб'єктом їх змісту, по-друге

і" ' *

- роз'яснення, тобто доведення до розуміння усвідомленого іншими суб'єктами.

Норми права завжди мають загальний характер, а застосовуються до

конкретних фактів. Тлумачення судом закону по кожній справі, що

розглядається, називається каузальним.

Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є також

тлумаченням, але таким, що проводиться з використанням досвіду вирішення

багатьох справ, на базі судової практики. Воно орієнтує судові органи на

правильність застосування чинного законодавства. При цьому не тільки керівні

роз'яснення Пленуму Верховного Суду України можуть бути орієнтиром для

судової практики, а й постанови чи ухвали судової колегії в цивільних справах

Верховного Суду по конкретних справах, коли в них знаходять відображення

важливі, принципові для практики питання, що виникають при застосуванні

правових норм.

Такі постанови і ухвали по конкретних справах одержали на практиці

визнання як своєрідні прецеденти судового тлумачення правової норми. Такі

прецеденти судового тлумачення, як і керівні роз'яснення, не становлять

нових нормативних актів, що дозволило багатьом авторам протягом

тривалого часу стверджувати, що вони не належать до джерел права.

Пленум Верховного Суду України може виступати у двох формах. Він як

судовий орган може розглядати конкретні справи. Постанова Пленуму

Верховного Суду по такій справі фактично є завершенням розгляду даної

справи і процесуальним актом. Тому винесення такого акта повинно

здійснюватись в рамках встановленого процесуального регламенту.

Постанови Пленуму Верховного Суду України, якими даються керівні

роз'яснення, мають зовсім іншу правову природу. Вони не пов'язані з розглядом

конкретних справ, а містять аналіз судової практики, відзначають конкретні її

помилки і недоліки, орієнтують суди на їх усунення і таким шляхом сприяють

удосконаленню судової діяльності.

Піддаючи тлумаченню правові норми, суд зобов'язаний побудувати свої

роз'яснення на принципах як правової норми, так і принципах даної галузі

права в цілому. При цьому проведені судом тлумачення І роз'яснення з приводу

застосування норми не повинні обмежувати чи іншим способом зменшувати

<

обсяг прав, що визначені законом.

Прикладом такого широкого тлумачення може бути постанова Пленуму

Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування

Конституції України при здійсненні правосуддя». В ній наголошено, що

Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це

зобов'язує суди при розгляді конкретних справ оцінювати зміст будь-якого

закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності

Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт

48

Завдання 2.

2.1. Наведіть приклади загальних і спеціальних правових норм, що

регулюють трудові відносини.

До загальних правових норм відносяться норми, закріплені в