укладенні трудового договору не є довільним. Держава визначає переліки

посад, професій і спеціальностей, необхідних для народного господарства, за

допомогою затвердження тарифно-кваліфікаційних довідників для робітників,

Єдиної номенклатури службовців, Кваліфікаційного довідника посад

службовців.

Трудова функція, що встановлюється при укладенні трудового договору,

має відповідати професійним знанням, що є у працівника. Це може

підтверджуватись документами про здобуту професію, спеціальність,

кваліфікацію. Такий документ свідчить про те, що працівник атестований

відповідно до існуючих правил. У той же час підвищення технічного рівня

виробництва, впровадження у сферу управління обчислювальної техніки,

32

автоматизованих систем вимагають від працівника не тільки професійних і

кваліфікаційних даних, а й ділових якостей, здатності творчо виконувати

обумовлену трудову функцію. Саме тому трудова діяльність стала чинником

всебічного розвитку особистості кожного члена суспільства, а освітній рівень

дедалі більше набуває обов'язкового значення. У багатьох випадках вимоги

освітнього рівня щодо певних посад передбачаються безпосередньо в правових

актах, особливо якщо ці посади мають важливе державне значення.

Принцип матеріальної заінтересованості" в результатах праці,

Задоволення матеріальних і духовних потреб здійснюється внаслідок трудової

діяльності. Тому особиста заінтересованість становить собою об'єктивну

необхідність більш повного забезпечення потреб людини за. рахунок

підвищення її особистих трудових результатів.

Трудящі мають різні інтереси, які постійно зростають з розвитком

виробництва, науки, культури. Сукупність цих інтересів становить

зацікавленість трудящих в одержанні такої кількості матеріальних благ, які б

повністю задовольняли ці потреби. Але оскільки працівник здобуває кошти для

життя завдяки своїй праці, у нього виникає низка нових інтересів, спрямованих

на те, щоб краще організувати своє робоче місце, краще використати робочий

час поліпшити технологію, підвищити свою кваліфікацію тощо, що в кінцевому

підсумку приводить до збільшення кількості продукції кращої якості і тим

самим до більш повного задоволення своїх потреб.

Сукупність усіх інтересів, спрямованих на підвищення продуктивності

праці, становить матеріальну заінтересованість у результатах своєї праці. По

суті, вона є заінтересованістю в одержанні певної кількості матеріальних благ і

в поєднанні з розподілом за працею перетворюється на матеріальну

заінтересованість в результатах своєї праці. [6; ст. 128]

Контроль за мірою праці і мірою споживання здійснюється державою

шляхом встановлення відповідних правових норм. Ці норми, з одного боку,

забезпечують розподіл матеріальних благ відповідно до витраченої праці, а з

другого - найбільш повно зацікавлюють працівника в результатах своєї праці.

33

1.5. Принципи, які визначають охорону трудових прав працівника.

Принцип стабільності трудових відносин. Працівники укладають

трудовий договір для того, щоб мати постійне джерело засобів для існування

себе і своєї сім'ї. Тому вони зацікавлені в тому, щоб їх відносини з

підприємством, установою, організацією, з якими вони уклали трудовий

договір, були тривалими і стабільними. В тривалості і стабільності трудових

відносин проявляється гарантія зайнятості працюючих.

Тривалість зв'язку працівника з підприємством, установою, організацією

сприяє підвищенню продуктивності праці даного працівника, розвиває його

трудову і творчу активність.

Проте стабільність трудових відносин не означає довічне прикріплення

працівника до підприємства. В період економічної кризи стабільність

зайнятості є однією з основних проблем законодавства про працю.

Стабільність трудових відносин забезпечується тим, що власник або

уповноважений ним орган може змінити умови трудового договору лише за

наявності на те згоди працівника, а розірвати трудовий договір - тільки за

наявності підстав, передбачених в законі. Зокрема, законодавчі акти про працю

забороняють вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої тру-

довим договором (ст. 31 КЗпП); переведення працівника на іншу роботу

допускається тільки за його згодою (ст. ст. 32, 33 та 34 КЗпП). З ініціативи

власника або уповноваженого ним органу розірвання трудового договору

можливе тільки з підстав, передбачених ст.ст. 40, 41 КЗпП. Будь-яке розірвання

трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з

підстав, не передбачених законом, є незаконним. При цьому обґрунтованість

намагань власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір

підлягає попередньому контролю з боку профспілкової організації, членом якої

є працівник (ст. 43 КЗпП).

Забороняється звільнення з ініціативи власника або уповноваженого

ним органу вагітних жінок, матерів, які годують дітей, жінок, які мають дітей

віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до

34

чотирнадцяти років або дктини-інваліда, крім випадків повної ліквідації

підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з

обов'язковим працевлаштуванням.

Таким чином, законодавство України про працю спрямоване на

формування стабільних трудових відносин, а відповідно - й на створення

стабільних трудових колективів, що формуються з кваліфікованих працівників,

які мають досвід роботи саме на даному підприємстві, в установі, організації.'

Принцип безпеки праці. Будь-яка людська діяльність містить в собі

певний ризик. Виробнича діяльність щодо ризику винятку не становить.

Безпека праці створює таку обстановку, в якій навіть найвищі показники

не можуть вважатись остаточними, оскільки йдеться про здоров'я і життя

людей в процесі їх трудової діяльності. Темпи розвитку виробництва, нові

агрегати, станки, інструменти, хімічна сировина постійно вносять істотні

«

поправки у виробничу обстановку, в якій працівник перебуває значну частину

свого життя.

Безпечні умови на виробництві повинні бути створені не взагалі, а для

кожного працівника. Їх створення вимагає значних матеріальних витрат.

Загальна відповідальність за стан техніки безпеки і виробничої санітарії

покладається на власників, керівників підприємств, установ і організацій, В

свою чергу в правових нормах, посадових обов'язках інженерно-технічних

працівників закріплюються їх обов'язки стежити за тим, щоб підлеглі їм

працівники дисципліновано використовували засоби індивідуального захисту,

доглядали їх, дотримувались положень і правил з техніки безпеки і виробничої

санітарії, що діють на підприємстві. Знання приписів техніки безпеки і

виробничої санітарії стають складовою частиною кваліфікаційних вимог.

Кабінет Міністрів України постановою від 10 жовтня 2001 р, № 1320

затвердив Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та

виробничого становища на 2001—2005 роки. Головною метою цієї програми є

реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних,

безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях

35

усіх форм власності шляхом виконання конкретних завдань з організаційного,

матеріально-технічного, наукового та нормативно-правового забезпечення їх

діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи

державного управління та нагляду за охороною праці. [6; ст. 121]

Мається на увазі, що