4.3. Випадки травматизму на роботі

Більшість дітей відповіли, що на роботі вони не були травмовані (86% серед ді-тей секс-бізнесу, 92% серед міських дітей та 96% серед сільських дітей). Тобто, робо-та, яку діти виконують, не є травматичною у більшості випадків. Серйозність пошко-джень, отриманих в наслідок травм у більшості випадків було не настільки серйозним, що потрібне було медичне втручання (вказало на це 65% сільських дітей, 68% місь-ких дітей та 38% дітей, що займаються секс-бізнесом.).

Травми, які опитані діти отримували під час своєї роботи, були такими:

Травми, отримані під час виконання роботи

Діти, що надають секс-послуги | Сільські діти | Міські діти

Травми | Кількість випадків | Травми | Кількість випадків | Травми | Кількість випадків

Синці, побиття | 1 | Порізи | 8 | Травма ніг | 13

Кровотеча | 3 | Травми рук, пальців | б | Порізи | 11

Нервові зриви | 2 | Переломи | 4 | Травма рук, пальців | 10

Переломи | 2 | Травма ніг | 2 | Переломи | 7

Струс мозку | 1 | Травма спини | 2 | Розтягування м'язів | 5

Травма спини | 4

Травма носа | 2

Опіки | 2

Струс мозку | 1

Перевтома | 1

Знепритомніння | 1

З характеру травм, які вказали опитані, можна зробити висновок, що ті діти, які працюють у місті та селі, найчастіше зазнають травм кінцівок, спини, порізи, тобто тра-вми, що у більшості випадків можуть бути зумовлені виконанням фізичної роботи.

Діти, які надають секс-послуги, найчастіше зазнають травм, що є наслідком на-сильства з боку іншої людини (нервові зриви, синці, побиття, переломи). Це є зрозумі-лим, якщо враховувати характер роботи та підвищений ризик для таких дітей. Секс-по-слуги найчастіше надаються незнайомим людям, а людина, що надає ці послуги, часто буває незахищеною та не може звернутися за допомогою. Крім того, жінки (особливо жінки, що займаються секс-бізнесом) часто приховують факт насильства, якого вони зазнали (бояться, соромляться, не хочуть загострювати увагу). Тому реально для цієї групи опитаних рівень травматизму може виявитися вищим, ніж той, який був отри-маний під час дослідження.

Хоча ризик постраждати від насильства для дітей, які надають секс-послуги об'-єктивно є дуже високим, порівняно невелика частина опитаних вважають, що вони під час роботи можуть постраждати від насильства (таких виявилося тільки 29% тих, хто відповів на це запитання). Набагато більшу небезпеку для опитаних становлять такі за-хворювання, як СНІД та безпліддя (відповідно 76% та 24% опитаних з тих, хто відпо-віли на запитання).

5. ОРГАНИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Законом України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. передбачено, що здійснення соціального захисту серед неповнолітніх покладається на Державний комітет України у справах сім’ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.

Служби у справах неповнолітніх створюються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. В Сумах ця служба діє при Сумській міській раді.

Їх головними завданнями є розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод, законних інтересів неповнолітніх, контроль за виконанням цих заходів; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх; здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю неповнолітніх на підприємствах, в установах та організаціях тощо.

Служби у справах неповнолітніх мають право: приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 2136 від 25 листопада 1999р. були затверджені типові положення про служби у справах неповнолітніх. Саме ці служби, згідно ст.198 КЗпП, уповноважені надавати згоду на звільнення неповнолітніх працівників.

Крім того, відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. передбачено створення комісій у справах неповнолітніх при виконкомах міських рад (крім міст районного значення), які також виступають суб’єктами надання згоди на звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника.

Контроль за додержанням законодавства про охорону праці неповнолітніх здійснюють також ті державні органи та службові особи, на яких це покладено законодавством: органи прокуратури, комітети неповнолітніх при виконкомах міських рад, місцеві державні адміністрації, комітет по нагляду за охороною праці, державні інспекції праці тощо.

Крім того, законодавством встановлюється, що молодіжні організації через своїх представників беруть участь у вирішенні питань про заохочення молодих працівників; розподіл для них житла і місць у гуртожитках, охорону праці і звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової роботи.

Умови участі молодіжних організацій при вирішенні зазначених питань повинні бути конкретно визначені в колективному договорі.

Правом участі у вирішенні зазначених питань користуються молодіжні організації, що належним чином легалізовані згідно з Законом України „Про об’єднання громадян”. Відповідно повноваження представника такої організації доцільно оформляти рішенням її статутних органів.

Висновки.

Виходячи з того, що молодь – це майбутнє держави, життєво важлива складова успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому, охорона праці неповнолітніх потребує значної уваги з боку влади.

У сучасний період молодь займає проміжне становище між дитинством і зрілістю, починає своє трудове життя у важких