й жінки, що мають дітей у віці до двох років; робітники та службовці молодше вісімнадцяти років; інші категорії працівників, відповідно до законодавства. Інваліди можуть залучатися до роботи в нічний час тільки з їхньої згоди й за умови, якщо така робота не заборонена їм медичними рекомендаціями.
Нічним уважається час із 10 години вечора до 6 годин ранку.
Понаднормові роботи, як правило, не допускаються. Понаднормовими вважаються роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Понаднормові роботи допускаються тільки в наступних виняткових випадках:
1) при провадженні робіт, необхідних для оборони країни, а також для запобігання суспільного або стихійного лиха, виробничої аварії й негайного усунення їхніх наслідків;
2) при виробництві суспільно-необхідних робіт з водопостачання, газопостачанню, опаленню, висвітленню, каналізації, транспорту, зв'язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують правильне їхнє функціонування;
3) при необхідності закінчити почату роботу, що внаслідок непередбаченої або випадкової затримки по технічних умовах виробництва не могла бути закінчена протягом нормального числа робочих годин, якщо при цьому припинення початої роботи може викликати псування або загибель державного або громадського майна;
4) при виробництві тимчасових робіт з ремонту й відновлення механізмів або споруджень у тих випадках, коли несправність їх викликає припинення робіт для значного числа трудящих;
5) для продовження роботи при неявці працівника, якщо робота не допускає перерви; у цих випадках адміністрація зобов'язана негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
3.2. Час відпочинку.
Працівникам надається перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час.
Працівник використовує перерву за своїм розсудом. На цей час йому надається право відлучатися з місця виконання роботи.
Перерва для відпочинку й харчування повинна надаватися, як правило, через четверту годину після початку роботи.
Час початку й закінчення перерви визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість прийому їжі до плину робочого часу.
При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні в тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш сорока двох годин.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства, установи, організації. Обоє вихідних дня надаються, як правило, підряд.
На підприємствах, в установах, організаціях, припинення роботи в яких неможлива по виробничо-технічних умовах або внаслідок необхідності постійного безперервного обслуговування населення, а також на інших підприємствах з безперервним виробництвом вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіку змінності, затверджуваним адміністрацією за узгодженням з відповідним виборним профспілковим органом підприємства, установи, організації.
На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може перериватися в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї й інші), вихідні дні встановлюються місцевими органами керування.
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу, відповідного виборного профспілкового органа підприємства, установи, організації й лише у виняткових випадках, обумовлених законодавством. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в наступних виняткових випадках:
1) для запобігання або ліквідації суспільного або стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їхніх наслідків;
2) для запобігання нещасних випадків, загибелі або псування державного або громадського майна;
3) для виконання невідкладних, заздалегідь непередбачених робіт, від термінового виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділах.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) адміністрації підприємства, установи, організації.
Робота вихідного дня компенсується наданням іншого дня відпочинку або, за згодою сторін, у грошовій формі, але не менш чим у подвійному розмірі.
Робота на підприємствах, в установах, організаціях не провадиться в наступні святкові дні:
1 січня - Новий рік,
7 січня - Різдво Христово,
8 березня - Міжнародний жіночий день,
1 і 2 травня - Свято Весни й Праці,
9 травня - День Перемоги,
28 липня - День Конституції України,
24 серпня - День незалежності України,
В святкові дні допускаються роботи, припинення яких неможлива по виробничо-технічних умовах (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликувані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні й вантажно-розвантажувальні роботи.
Всім працівникам надаються щорічні відпустки зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Щорічна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш 15 робочих днів.
Працівникам молодше вісімнадцяти років щорічна відпустка надається тривалістю один календарний місяць.
4. Правове регулювання охорони праці.
На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються здорові й безпечні умови праці.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці покладає на власника підприємства або уповноваженого їм органа.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів і інших засобів виробництва, стан коштів колективного й індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні методи техніки безпеки, що попереджають виробничий травматизм, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникнення професійних захворювань працівників.
Власник або уповноважений орган не вправі жадати від працівника виконання роботи, пов'язаною з небезпекою для життя, а також в умовах, які не відповідають законодавству про охороні праці (14.10.92 р.). Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров'я, або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Працівники зобов'язані дотримуватись інструкцій по охороні праці, що встановлюють правила