Комерційні закони завершальної стадії з якнайменшими втратами та найбільшою ефек-тивністю повинні забезпечувати виконання дер-жавних цільових програм, реалізацію поставлених завдань.

Комерційне законодавство цього періоду зобов’язано відповідати світовим правовим стан-дартам, забезпечити належний захист інтересів і власності суб'єктів господарювання всередині країни і за її межами, професіонально регулювати зовнішньоекономічну діяльність.

Цінність комерційного законодавства поля-гає в тому, що економіка і право є єдиним цілим, а комерційні закони закріплюють і регулюють цю єдність. Основні функції комерційного за-конодавства завершального етапу полягають в тому, щоб сформувати законослух-няність суб'єктів економіки, зацікавити їх доб-ровільно виконувати державні вимоги і договори, встановити систему правового господарювання, засновану на неухильному виконанні суб'єктами економіки встановлених правил, норм і прийнятих зобов'язань.

Комерційне законодавство завершального етапу - це комерційні закони без вад і прорахунків, помилок і пропусків, при реалізації яких не виникають труднощі. Високий професіоналізм при розробці комерційних законів, надійні засоби забезпечення їх реалізації забезпечують стабільну ефективність економіки. Законодавство постійно повинно перебувати в русі, воно змінюється, доповнюється й удосконалюється з урахуванням поставлених цілей. Якщо законодавство перебуває в статиці, воно не застосовується, стає некорисним. Некорисні закони переш-коджають ефективній реалізації працюючих законів, вони паралізують і дестабілізують, руй-нують правову систему господарювання.

Творче законодавство - це сукупність ефективно працюючих законів, що приносять користь і реалізують поставлені цілі.

Комерційне законодавство України має бути складовою частиною Європейської і світової правової системи, повністю адаптованої до неї. Лише в цьому випадну воно виконає функції інтернаціонального права. Для реалізації цих цілей необхідні наступні умови: висококваліфіковані юристи й інші фахівці, здатні розробити професійні комерційні закони: популяризація комерційного законодавства серед суб'єктів економіки; професійний (європейський) парламент, що складається з більшості компетентних юристів; конструктивний законодавчий процес, що забезпечує ухвалення корисних комерційних законів; ефективні заходи із забезпечення реалізації законів з урахуванням вимог часу, цілей і завдань; відповідальність парламенту за збитки, заподіяні від реалізації недоброякісних комерційних законів; інформація про ефективність законів у процесі їх реалізації.

Для виконання зазначених умов необхідна на мою думку, Загальнодержавна програма під-вищення ефективності комерційного законодавства й економіки, в якій слід закріпити пое-тапність підвищення їх ефективності; цілі, зав-дання та засоби реалізації етапів; терміни їх виконання; фінансове, кадрове й інформаційне забезпечення, відповідальність за невиконання програми.

2. Нормотворча діяльність суб'єктів господарювання

Розвиток національної економіки здійснюється на основі комерційних нормативних актів. Аналіз підсумків господарювання свідчить, що но-рмативна основа не забезпечує очікуваних резуль-татів. Правова продукція владно-виконавчих стру-ктур за змістом і функціями являє розрізнені і су-перечливі нормативні акти, які зашкоджують роз-витку державності та економіки, досягненню по-ставлених цілей. У національному праві не визна-чено поняття й види нормативних актів, не вказано критерії в їх розмежуванні, не закріплено станда-рти (вимоги), яким повинні відповідати норматив-ні акти. Така невизначеність у правовій системі призвела до негативних наслідків у теорії та на практиці. Юридичні вузи країни не вчать юристів методиці підготовки проектів нормативних актів. Серед учених, наприклад, немає єдності у визначенні понять законодавства і нормативних актів. Деякі автори в комерційне законодавство включа-ють норми, що містяться в нормативно-правових актах міністерств і відомств, які вони видають поза межами наданої їм компетенції. Інші до комерційного законодавства відносять ста-тути, засновницькі договори підприємств, господар-ських товариств, об'єднань, положення про структу-рні підрозділи підприємства. Помилковість зазна-чених позицій полягає в тому, що в них автори під комерційним законом розуміють звичайний нор-мативний документ комерційної діяльності суб'єк-тів економіки. У цьому разі нівелюються значення і функції закону як вищого державного юридичного акта, руйнується його цінність і корисність. Закон прирівняно до будь-якого нормативного акта органу управління або суб'єкта господарювання. Відбува-ється заміна законів іншою нормативною продукці-єю, держава втрачає можливість ефективного право-вого управління у будь-якій сфері діяльності.

Необхідно виробити поняття закону і норматив-ного акта для їх розмежування за змістом, цілями й ефективністю. Закон є нормативним актом вищої юридичної державної сили. Закони являють собою комплекс державних вказівок (вимог), закріплюють правила їх реалізації за найважливішими проблемами у пріоритетних сферах діяльності, зобов'язують вико-навчі та господарюючі структури виконувати ці вка-зівки (вимоги) з метою встановлення державного по-рядку. Сукупність законів у конкретній сфері діяльності становить відповідне законодавство. У сучасних умовах особливо важливими є комерційні закони, що оптимально поєднують економіку та право і є конструктивним засобом регулювання, закріплення й розвитку ринкових взаємостосунків і процесів. Ком-плекс комерційних законів становить комерційне законодавство, що встановлює обов'язкові правила і порядок правового господарювання.

У сфері господарювання слід розрізняти зако-ни й інші нормативні акти. В умовах формування ефективної національної економіки особливі фу-нкції виконують комерційні нормативні акти. До них належать укази, постанови уряду, накази мі-ністерств й інших управлінських структур, розпо-рядження місцевих органів самоврядування, нака-зи суб'єктів господарювання. Нормативний акт комерційного змісту закріплює специфічні пра-вила й конкретний порядок оперативно-комерційної або іншої діяльності в державі, галузі або у певній господарській сфері і регіональній структу-рі. Суб'єкт господарювання за допомогою норма-тивних документів з урахуванням специфіки ви-робництва здійснює свою статутну діяльність.

Комерційні нормативні акти мають за мету надання можливості управлінським і комерційним структурам оперативно керувати економічною, виро-бничою та й іншою діяльністю з урахуванням їхніх особливостей. Нормотворча діяльність суб'єктів гос-подарювання включає підготовку наказів і розпоря-джень, положень і інструкцій, інших документів з комерційно-правових, виробничих та інших питань.

Результати дослідження нормотворчої і правозастосовної практики в комерційній сфері показа-ли, що юристи не завжди спроможні професіональ-но підготувати проекти нормативних документів в органах управління або на підприємстві. Вони не знають, як це зробити.