ПЛАН

1. Загальні засади відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю фізичної особи

2. Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

3. Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором, а також фізичної особи-підприємця

4. Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи

5. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого

Використана література

1. Загальні засади відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю фізичної особи

Заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи породжує відповідний обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду. Однак порів-няно із загальними умовами відшкодування заподіяної шкоди цей вид деліктних зобов'язань наділений цілою низкою специфічних ознак.

Насамперед протиправність діяння полягає у тому, що будь-яке діяння, яким заподіюється шкода життю та здоров'ю фізичної осо-би, як правило, презюмується протиправним. Це зумовлюється тим, що життя та здоров'я фізичної особи визнаються вищою со-ціальною цінністю і не можуть бути пошкоджені, а правовідносини, які опосередковують відповідні блага, мають абсолютний характер. Однак в окремих випадках, прямо передбачених у законі, шкода, що заподіюється життю та здоров'ю, є правомірною, наприклад не-обхідна оборона. При цьому протиправним вважається також запо-діяння шкоди життю та здоров'ю внаслідок неналежного виконан-ня умов договору, наприклад, коли каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть завдаються внаслідок неналежного виконання договору перевезення (ст. 1196 ЦК України).

Що стосується шкоди, то слід відмітити, що цим протиправним діянням фізичній особі заподіюється каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть.

Поняття «смерть» законодавством не визначається, однак, на мою думку, під ним слід розуміти певний стан організму фізичної особи, який посвідчується висновком компетентного медичного ор-гану і характеризується непоправними руйнівними процесами центральної нервової системи та кори головного мозку, що наступи-ли внаслідок припинення функціонування життєво важливих сис-тем людини (серцево-судинної, дихальної, нервової).

Поняттям «каліцтво», у свою чергу, охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я.

Травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому заподіюється фізичне ушкодження. Наприклад удар, наслідком якого є перелом кісток. Професійне захворювання характеризується як таке ушко-дження здоров'я, що передбачене чинним законодавством та стало наслідком не одноразового, а систематичного та тривалого впливу на організм людини шкідливих факторів, що є характерними для даного виду професії. Так, наприклад, хронічний бронхіт є профе-сійним захворюванням осіб, які працюють на шахтах, рудниках, відкритих кар'єрах тощо.

Поняттям «інше ушкодження здоров'я» охоплюється будь-яке, не пов'язане з каліцтвом пошкодження здоров'я, що наступило внаслідок так званого загального захворювання. При цьому дане за-гальне захворювання не пов'язане ні зі специфікою професії, ні з травматичним впливом на організм людини, а є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання заподіювачем шкоди встановле-них правил та норм, наприклад, коли внаслідок відключення опа-лення особа захворіла на гостре респіраторне захворювання. Специфіка шкоди, завдана життю та здоров'ю фізичної особи, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в нату-рі та оцінена у грошовому еквіваленті. Тому об'єктом відшкодуван-ня буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, яких зазнала фізична особа внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат зако-нодавець відносить заробіток (дохід), втрачений потерпілим внас-лідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатнос-ті, а також витрати, викликані необхідністю посиленого харчуван-ня, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезуван-ня, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України), а також витрати на поховання (ст. 1201 ЦК України) та ін. Однак цей пере-лік є орієнтовним і на випадок, коли потерпілий має інші втрати, пов'язані з відповідним ушкодженням здоров'я, тоді він має право вимагати їх відшкодування. У разі заподіяння ушкодження здоров'ю фізичної особи вона має право на відшкодування моральної шкоди, завданої таким ушкодженням.

Певними особливостями наділений і причинно-наслідковий зв'я-зок між протиправним діянням та завданою шкодою. У цих делікт-них зобов'язаннях він має складний характер, що зумовлене специ-фікою завданої шкоди. Тобто слід доводити наявність причинно-наслідкового зв'язку не лише між протиправним діянням та каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а й при-чинно-наслідковий зв'язок між цими ушкодженнями здоров'я і втратою життя та зазначеними майновими втратами.

Певними особливостями наділена і вина заподіювача шкоди у цьому деліктному зобов'язанні. Як і за загальними правилами, вина заподіювача презюмується аж поки він не доведе свою невин-ність. Однак у разі, коли ця шкода завдається незаконними діян-нями органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування (статті 1173-1175 ЦК України), судо-вих та правоохоронних органів (ст. 1176 ЦК України), джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України) та в деяких інших ви-падках, прямо передбачених законом, вона відшкодовується неза-лежно від вини особи, яка завдала цю шкоду. В окремих випадках, прямо передбачених законодавством, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внас-лідок непереборної сили, також підлягає відшкодуванню (ч. 3 ст. 1166 ЦК України).

Однак для більш детального розгляду цього делікту доцільно ди-ференціювати його на два підвиди залежно від благ, яким заподію-ється шкода: 1) відшкодування шкоди, завданої здоров'ю фізичної особи внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; 2) від-шкодування шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого.

2. Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

Заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи поро-джує відповідний обов'язок відшкодувати завдану шкоду. Од-нак порівняно з загальними підставами відшкодування завда-ної шкоди (ст.1166 ЦК) даний вид деліктних зобов'язань наді-лений цілою низкою специфічних ознак.

В ст. 1195 ЦК містяться загальні підстави відшкодування шкоди, завданої здоров'ю фізичної особи внаслідок