Статистичні дані свідчать про те, що заходи, передбачені в Указі Президента України від 27 січня 1995 р., певною мірою спричинили зменшення

____________________

4 Галицькі контракти. – 1995. - № 5.- с.16-17.

5 Урядовий кур’єр. Інф. Додаток „Оріентир”. – 1997. – 6 листопада.

бартерних угод у зовнішньоекономічному товарообігові.

Однак у загальному товарообігові питома вага бартерних угод у реалізації продукції є надто високою. У зв'язку з цим представники банківської системи за-пропонували запровадити прямі обмеження на здійснення суб'єктами підприєм-ництва бартерних угод, посилити державний контроль та ввести спеціальний ре-жим розрахунків за такими угодами через банківські установи. На мою думку, такі пропозиції суперечать принципам ринкового законодавства, яке утверджує свободу договору та вільного вибору його організаційно-правових форм. Ефек-тивнішим тут може виявитися встановлення відповідного механізму оподатку-вання бартерних угод та їх цивільно-правового врегулювання.

23 грудня 1998 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про ре-гулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", який набрав чинності через 90 днів з дня його опублікування. Закон відтворив переважну частину положень вищезгаданого Указу Президента Ук-раїни.

Відповідно до згаданого закону бартерна (товарообмінна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних опера-цій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою опла-ти, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в нату-ральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опо-середкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

За вищезгаданим законом товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів, які фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - і дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, наданих послуг.

У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки вве-зення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Порушення строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості неодержаних товарів, за-гальний розмір якої не може перевищувати розміру заборгованості.

На відміну від традиційного договору міни предметом бартерного договору можуть бути не лише майно, а й послуги і роботи, що випливає із змісту зазна-ченого Указу. Можлива ситуація, за якої взагалі немає обміну реальними това-рами, наприклад, коли кожна із сторін бартерного договору надає одна одній по-слуги чи виконує роботи.

До бартерного договору в зовнішньоекономічній діяльності застосовуються відповідні положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інші спеціальні законодавчі акти.

Незважаючи на поширення товарообмінних угод у внутрішньому товарообі-гові України, загальноцивільний договір міни, що опосередковує цей обіг, вия-вився практично неврегульованим, адже в ЦК йому присвячено всього ли-ше дві статті - 715 і 716. У даному випадку не можна компенсувати проблему законо-давчої неврегульованості договору міни посиланням на те, що до нього застосо-вуються відповідні правила про договір купівлі-продажу та інші договори, оскіль-ки мінові угоди, за якими здійснюється обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші товари (роботи, послуги) за своїми правовими наслідками у разі їх невико-нання можуть виявитися значно складнішими, ніж угоди купівлі-продажу з гро-шовою оплатою товару або інші самостійні договори6.

____________________

6 О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова Цивільне право України, -К:, „Юрінком Інтер”, 2002.

3. Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровува-ному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК).

Договір дарування поряд з договорами купівлі-продажу, міни опо-середковує перехід майна (речей та майнових прав) від однієї особи до іншої. Даному договору властиві деякі характерні ознаки, що до-зволяють виділити його в окремий вид договорів. Тому законодавець не випадково виділяє у ЦК норми, що регулюють відносини з дару-вання, в окрему главу.

Договір дарування завжди безоплатний. Це означає, що даруваль-ник не отримує ніякого зустрічного надання з боку обдаровуваного. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на ко-ристь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового харак-теру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 ЦК). У деяких випадках обдаровуваний при отриманні дарунка традиційно передає дарувальнику річ або невелику грошову суму. Наприклад, за народним звича-єм, при отриманні у дарунок годинника або домашньої тварини обда-ровуваний має надати дарувальнику дрібну монету. Слід зауважити, що у цьому випадку мова не йде про зустрічне надання у юридичному розумінні. Надання монети сприймається сторонами як символічний акт та не має за ціль компенсацію за отриманий дарунок.

Не буде також зустрічним наданням встановлення за договором дарування права користування дарувальником річчю - предметом да-рування. Цю ситуацію можна розглядати подвійно: дарувальник збе-рігає за собою певні права (право користування), які не входили до складу дарунка, або як обтяження предмета дарування правами дару-вальника. Важливим для констатації безоплатності є те, що даруваль-ник не отримує від обдаровуваного нічого нового, що було у нього відсутнє до укладення договору, а обдаровуваний не надає дарувальникові нічого, що не було б пов'язане з дарунком.

Із зазначеного виплаває наступна кваліфікуюча ознака договору дарування: наслідками дарування є збільшення майна обдаровувано-го за рахунок зменшення майна дарувальника.

Ознакою договору дарування є також наявність згоди обдаровува-ного на прийняття дарунка. Слід,