77. та Ф. проникли у квартиру А. і, шукаючи грошей та коштовностей, пошкодили меблі та інші речі.

Б., перебуваючи в гостях у Р., розбив з необережності кришталеву вазу, яку Р. подарували шкільні друзі.

Жителем верхнього поверху внаслідок недотримання відповідних правил було залито квартиру 77. на нижньому поверсі, в результаті чого ремонт квартири тривав два місяці.

У кожній з цих ситуацій результатом протиправної поведінки було пошкодження майна; у кожній з них А., Р., Н. зазнали душевних страждань, сила і тривалість яких були неоднаковими.

Четвертим видом моральної шкоди є «приниження честі, гідності, а також ділової репутації». Приниження честі та гідності може, зокрема, проявитися у поширенні неправдивої інформації, в образливих порівняннях, непристойних жестах. Завдати удару по діловій репутації можуть плітки про особисте життя, професійну некомпетентність тощо.

За статтею 440і ЦК 1963р., юридична особа, як і фізична особа, мала

35

право на відшкодування моральної шкоди за порушення її «законних» прав. Як було зазначено у п.1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996р. «Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди», дія статті 440і ЦК не поширювалася на зобов'язання, що виникли з договорів. Відповідальність особи, винної у невиконанні договірного зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатити неустойку .

1 Збірник роз'яснень Вищого господарського суду України, Відповід. ред. Голова Вищого господарського суду України Д.М.Притика. - К., 2003. - СІ 15.

36

Висновки

Право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди було передбачено статтею 7 ЦК 1963р.

Норма статті 23 ЦК сформульована так, що дає підставу зробити висновок, наче приниження честі та гідності може стосуватися^ і юридичної особи. Заслуговує на увагу думка тих, хто вважає, що моральна шкода, завдана юридичній особі, може бути наслідком лише приниження її ділової репутації, адже без ділової репутації честь та гідність юридичної особи існувати не можуть.

За статтею 167 ЦК, юридичній особі надано право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй неправомірним рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування. Ця норма видається помилковою. Інтереси юридичної особи мали би вважатися повністю задоволеними у разі повного відшкодування завданої їй матеріальної шкоди.

У структурі Цивільного кодексу України немає більше жодної статті, в якій юридична особа прямо була б названа суб'єктом права на відшкодування моральної шкоди, в тому числі і упущеної вигоди.

Це мало би зумовити висновок про те, що інші, передбачені Цивільним кодексом випадки до юридичної особи стосуватися не можуть.

Юридична особа - як неживий суб'єкт - страждати, переживати не може. Тому слід підтримати позицію тих авторів, котрі вважають взагалі надання юридичній особі права на відшкодування моральної шкоди -принциповою законодавчою помилкою.

У Господарському кодексі можливість відшкодування моральної шкоди суб'єктами господарювання не передбачена. 1 це, слід вважати, правильно.

Проте, неважко заперечити права ректора, голови правління чи керівника іншої юридичної особи на відшкодування моральної шкоди

37

завданої йому особисто як фізичній особі протиправною поведінкою, спрямованою проти права керованої ним юридичної особи. Чи слід доводити Як зазначено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Отже, наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки. Така позиція видається спірною. Моральна шкода має розглядатися постійним супутником кожної протиправної поведінки щодо фізичної особи, «ниткою, яка іде за голкою», за висловом В.П.Паліюк1.

Тому факт заподіяння моральної шкоди не потребує доведення: вона є очевидною, тільки-но буде доведено вчинення протиправної поведінки.

Моральна шкода у різних ситуаціях проявляється по-різному. Порізному вона сприймається особою, по-різному особа проявляє ззовні своє внутрішнє ставлення до того, що сталося. Та обставина, що потерпілий не плаче, не кричить, не обурюється, ще не означає, що моральна шкода йому не заподіяна або що її розмір є меншим, ніж у того, хто, навпаки, ридає чи активно обурюється.

Предметом доказування має бути розмір грошового відшкодування, на яке претендує позивач.

' Палиюк В.П. Моральний вред... 1999.-С.99.

38

Список використаної літератури