При цьому варто зробити таке застереження: названі закони регулюють не творчу діяльність по створенню винаходів, корис-них моделей і промислових зразків, а суспільні відносини, які складаються в процесі створення, виявлення, оформлення, ви-користання і охорони зазначених результатів науково-технічної творчості. Слід пам'ятати, що сама творчість будь-якому регу-люванню не піддається, але право може створювати сприятливі умови для успішної творчості або, навпаки, створювати неспри-ятливі умови, за яких винахідництво буде розвиватись в'яло або не буде розвиватись. Правда, винахідництво - така здатність людини, без якої вона існувати не може. Винахідництво розви-вається за будь-яких умов, але, зрозуміло, за сприятливих умов воно буде розвиватись краще, за несприятливих - повільніше.

Наскільки досконалим є законодавство України про промис-лову власність, покаже практика його застосування. Поки що вона не дуже блискуча.

Новим у законодавстві про промислову власність є введення до кола результатів технічної творчості такого об'єкта, як корис-на модель.

Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відпо-відати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог та інших норм чинного законодавства можна вивести визначення згаданих об'єктів.

Винахід - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корис-ної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тоб-то є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяль-ності певної галузі технології. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин); спосіб (включаючи біотехнологічні спо-соби, способи лікування і діагностики та профілактики). Прави-ла складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель від 17 листопада 1994 р. дають конк-ретні визначення зазначених понять.

Згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові теорії та математичні методи; мето-ди організації та управління господарством; умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; про-грами для обчислювальних машин; результати художнього кон-струювання; топології інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин (п.3 ст.5).

Крім того, правова охорона не надається винаходу, що супере-чить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та не відповідає умовам патентоспроможності.

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він но-вий, має винахідницький рівень і є придатним для користування. Винахід є новим, якщо його сутність невідома з рівня техніки. Останній стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно знаходить рішення задачі. Між тим виявляєть-ся, що таку задачу вже вирішено, але відомості про неї не дійшли до автора. Винахід повинен давати нове технічне рішення, яке невідоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літе-ратурі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами. Не визнається винаходом пропозиція, на яку уже подано заяв-ку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент - в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому ав-тор пропозиції, що може бути визнана винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заяв-ки. Це має значення не тільки для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і остання може бути ви-користана іноземними особами без будь-якого дозволу і без ви-плати винагороди за її використання.

Проте з цього загального правила Закон встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформа-цію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, роз-кривають цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки до Держпатенту, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним. Іншими словами, новизна пропозиції не втрачається.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить пе-редусім про творчий характер пропозиції. Хоча у Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід - це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (про-тотипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво - це творчий пошук, ство-рення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Саме про це йдеться в Законі: право авторства на винахід належить громадя-нину, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запо-зичення