географічні зазначення. Закон про то-варні знаки не містить визначення підстав чи критеріїв, за яки-ми те чи інше позначення можна визнати товарним знаком. За-кон наводить лише перелік позначень, які не можуть бути ви-знані знаками для товарів і послуг. Звідси можна зробити висно-вок, що усі інші позначення, які не містяться в переліку Закону, можуть бути визнані знаком для товарів і послуг. Проте це не означає, що позначення, яке заявляється для реєстрації в якості знака для товарів і послуг, не повинно відповідати певним ви-могам. Закон встановлює вимоги, яким має відповідати позна-чення, що заявляється для реєстрації в якості знака для товарів і послуг. Передусім, правова охорона надається знаку, що не су-перечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні пра-вової охорони, встановлені Законом.
Якщо знак є стилізованим зображенням малого герба України у вигляді усміхненого дракона, а такий знак було подано на ре-єстрацію, то це, безумовно, суперечить суспільним інтересам. Образ дракона у фольклорі майже всіх народів асоціюється із силами зла, і його поєднання з державною символікою не є при-пустимим. Таке позначення порушує іншу норму охороноздатності, яка не допускає надання правової охорони знаку, що зоб-ражує державну символіку. Крім того, норми Паризької кон-венції не допускають використання в знаках навіть стилізації державних символів.
Отже, вимоги до знаку для товарів і послуг в згаданому Законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позна-чень, які не можуть одержати правову охорону. Проте певні ви-моги встановлені самим Законом або вироблені практикою.
Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим в ме-жах України, тобто новизна позначення обмежується лише те-риторією України.
Позначення має бути корисним. Це випливає із ст.5 Закону про товарні знаки, відповідно до якої правова охорона надаєть-ся позначенню, що не суперечить, суспільним інтересам. Воно повинно певним чином індивідуалізувати надійну конкуренто-спроможність і стабільність попиту на товар і послуги.
Знак повинен мати об'єктивне вираження, яке дозволяє мар-кувати ним випущені вироби й упаковку, використовувати у технічній і супровідній документації тощо без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним. Нарешті, позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ер-гономіки, що включає благозвучність, у тому числі бути мило-звучним і легковимовним. Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як знак для товарів і послуг.
Відповідно до Закону основні функції знаків для товарів і послуг - це індивідуалізація вироблюваної продукції і надаваних послуг, захист їхньої якості та інших достоїнств від зазіхань, забезпечен-ня стійкості попиту, захист інтересів сумлінних виробників і спо-живачів, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентоспро-можності вітчизняних товарів і послуг в умовах ринкової еконо-міки.
Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Перелік позначень, наведених в Законі, що не можуть бути визнані в якості знаків для товарів і послуг, поділяється на чотири групи.
Першу групу складають символи, позначення, відзнаки, що мають уже офіційно визнане значення для держави чи суспіль-ства. До цієї групи відносяться: герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій. Сюди ж відносяться офіційні конт-рольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.
При згоді компетентних органів або власників позначень вони можуть вноситися до знаку як елементи, що не охороняються.
Другу групу позначень, що відповідно до Закону не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг, складають позначен-ня, які не відповідають вимогам законодавства. Вони або не ма-ють розрізняльної здатності, або є загальновживаними як по-значення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуги. Так, не визнаються, наприклад, знаками для товарів і послуг позначення у вигляді чаші, обвитою змією, ос-кільки це позначення є загальновживаним символом для фарма-цевтичних препаратів і взагалі для медицини.
До цієї ж другої групи відносяться позначення, які не можуть бути визнані знаками, що можуть ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Не визнаються знаками також позначення, що є загальновжива-ними символами і термінами.
До третьої групи позначень Закон відносить такі, що є тотож-ними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
- раніше зареєстрованими знаками чи заявленими на реєст-рацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг;
- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Ук-раїна;
- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать
іншим особам, які одержали право на них, до дати подання до
Держпатенту заявки стосовно однорідних товарів і послуг;
- найменування місця походження товарів, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я інших осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;
- сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установле-ному порядку.
Не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, які підпадають під чинність інших законів:
- промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
- назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
- прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
Отже, знаки