потреб підопічного. Ряд правочинів із цим майном він у відповідності до ст. 71 ЦК може здійснювати тільки з дозволу органів опіки і піклування, а правочини з майном підопічного, передбачені ч. 1 ст. 68 ЦК, він узагалі не може здійснювати, тобто він не може здійснювати правочини з цим майном стосовно себе і свого чоловіка (дружини), а також стосовно своїх близьких родичів. Опіка над майном підопічних нерозривно пов'язана з опікою і піклуванням над особистістю конкретної фізичної особи і є доповненням до тих особистих і майнових правовідносин, що існують між опікунами і піклувальниками і пі-допічними.
Встановлення опіки над майном особи, визнаної безвісно відсутньою, і над майном особи, місце перебування якої невідомо, породжує в основному цивільно-
правові відносини. Опіка над майном особи, визнаної безвісно відсутньою й особи, місце перебування якої невідомо, спрямована на захист майнових інтересів безвісно відсутнього й особи, місце перебування якої невідомо, у випадку їх появі, а також майнових інтересів осіб, яких безвісно відсутня особа чи особа, місце перебування якої невідомо, зобов'язані були за законом утримувати. Опікун над майном безвісно відсутнього і над майном особи, місце перебування якої невідомо, при здійсненні правочинів стосовно цього майна, зобов'язаний дотримувати положень, установлених ст.ст. 68 і 71 ЦК.
Органи опіки і піклування здійснюють контроль над діяльністю опікунів і попечителів. Опікуни над майном також як і в інших випадках здійснення функцій опіки і піклування, зобов'язані щорічно, не пізніше 1-го лютого, подавати в органи опіки і піклування звіт про свою діяльність за минулий рік, а після припинення опіки чи піклування подають загальні звіти про свою діяльність.
висновок
З вищезазначеного можна зробити такі висновки:
1. Для вирішення питань, пов'язаних з утриманням і вихованням дітей, які
опинились у несприятливих умовах, держава створила спеціальні органи - органи
опіки та піклування. Такими органами є: районні, районні в містах Києві та
Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у
містах, сільських, селищних рад.
Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається в межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
2. Опіка та піклування в сімейному праві - це така форма передачі дітей, які
внаслідок тих чи інших обставин лишилися без батьківського піклування, іншим
особам, що має на меті їх виховання, захист їх особистих і немайнових прав,
охорону інших інтересів.
Для виникнення опіки і піклування в сімейному праві необхідні об'єктивно-
матеріальні, морально-етичні та юридичні передумови.
Правовідносини з опіки та піклування виникають на підставі певних
чинників. Такими чинниками є:
- залишення дитини без батьківського піклування (факт сигерті батьків,
визнання їх недієздатними тощо);
досягнення дитиною певного віку (опіка встановлюється над дитиною, яка
досягла 14 років, а піклування - над дитиною у віці від 14 до 18 років);
згода особи бути опікуном (піклувальником) дитини;
рішення органу опіки і піклування про призначення опікуна (піклувальника).
5. Відповідно до Правил опіки і піклування для безпосереднього здійснення
опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи
піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його
можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним.
Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа
родичів чи близьких підопічному осіб.
Для здійснення опіки (піклування) опікун повинен мати певні права і
обов'язки. Враховуючи, що деякі з таких обов'язків були уже раніше розглянуті,
зупинимось на правах та інших обов'язках опікуна (піклувальника).
Суб'єкти відносин з опіки і піклування перебувають у певних зв'язках між
собою. В основу таких зв'язків покладаються морально-етичні і правові засади. Саме
з допомогою правового регулювання досягаються охорона та захист інтересів
підопічних осіб у сфері створення для них необхідних побутових умов, забезпечення
житлом, предметами звичайної домашньої обстановки, організації їх культурного
дозвілля. Дотримуючись норм права, органи опіки і піклування здійснюють
контроль за діяльністю опікунів (піклувальників) щодо дітей, переданих на їх
виховання.
Відповідно до ст. 247 СК:
1) Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на
повагу до її людської гідності;
на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до
встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право
на його отримання відповідно до закону;
- на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
9. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти,
пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою
годувальника.
Ще хочеться додати те, що зараз в Україні дуже велика кількість дітей, які не мають батьків чи близьких та потребують захисту і допомоги держави, і всіх людей, хто може їм допомогти. Але чомусь влада в даний час менше всього піклується про дану категорію населення (зазвичай звертаються з подібними проханнями про допомогу через ЗМІ до простого населення, 80% якого, по статистичним даним на 2007 рік, отримує дохід на рівні мінімальної заробітної плати), а могли б кожен з можновладців виділити невелику частину свого доходу (до речі, її б вистачило не те, щоб збудувати не один дитячий будинок чи інтернат, або його відремонтувати) на корисну справу і поліпшити життєві умови тих, хто як ніхто потребує допомоги.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ